ЯПОНІЯ: ПОСТУП ВІД ІЗОЛЯЦІЇ ТА ТРАДИЦІОНАЛІЗМУ  ДО ГЛОБАЛІЗАЦІЙНОЇ ЄДНОСТІ КУЛЬТУРИ

Людмила Стрільчук; Анатолій Ткачук

doi:10.32782/2305-9389/2025.32.28

Людмила Стрільчук Волинський національний університет імені Лесі Українки https://orcid.org/0000-0002-0700-6080
Анатолій Ткачук Волинський національний університет імені Лесі Українки https://orcid.org/0000-0001-5219-8571

DOI: https://doi.org/10.32782/2305-9389/2025.32.28

Ключові слова: Японія, культура, Мейдзі Ісін, історична пам’ять, ідентичність, трансформації, культурна експансія, ізоляція, глобалізація

Анотація

Японія є однією з тих країн, яка, дбаючи про збереження культурних традицій, паралельно рухається шляхом трансформаційних змін, вдало поєднуючи інновації з національною ідентичністю, інтегрується до сучасного глобалізованого світу, не втрачаючи національної колористики. Фактично цей трансформаційний поступ Японії розпочався з кінця 60-х років ХІХ століття, періоду Мейдзі Ісін. Незважаючи на суспільно-політичні трансформації цього періоду, Японія все ж продовжувала залишатися монокультурною країною аж до часу завершення Другої світової війни. Вибухове економічне зростання в Японії між 1945 і 1989 роками хоча й спричинило докорінні зміни в японському суспільстві, проте не підірвало засад корпоративізму й ієрархічних суспільних відносин. Попри це, Японська держава зуміла здійснити надзвичайний стрибок у культурній модернізації з кінця ХХ століття.Торуючи шлях культурної експансії, Японська держава вдається до використання найсучасніших технологій, знаходячи нові форми для пропагування й виходу власної національної культури на світові ринки. З-поміж найпоширеніших форм культурної експансії, які використовуються Японією, варто виділити активну пропаганду й популяризацію японської національної культури у світі з акцентами на її традиціях та унікальності. На практиці японська культурна експансія здійснювалася через організацію та проведення фестивалів японської традиційної культури, через створення японських культурних центрів, пропагування японського мистецтва, музики й кіно, через надання державних грантів на дослідження тематики, пов’язаної з японською історією, економікою, культурою, літературою.У висновках стверджено, що унікальність і самобутність національних культур у сучасному світі стає затребуваним світом ресурсом. Досліджувана в статті Японія є яскравим прикладом держави, яка пройшла тривалий і непростий шлях від ізоляції та традиціоналізму до відкритості й культурної експансії. Безсумнівним здобутком Японії на цьому шляху стало збереження її національної ідентичності й культурної унікальності.

Посилання

1. Капранов С.В. Школа Хірати Ацутане та її місце в історії кокуґаку. Східний світ. 2008. № 4. С. 36–42.
2. Капранов С.В. Трансформації духовної культури Японії в ХІХ ст. (на прикладі Сінто). Східний світ. 2014. № (3 (84). С. 26–35. URL: https://doi.org/10.15407/orientw2014.03.026 (дата звернення: 28.02. 2025).
3. Мозгова Т.А. Проблема пошуку культурної ідентичності в японській духовній традиції епохи Мейдзі (межа ХІХ– ХХ ст.). Політологічний вісник. 2012. Вип. 66. С. 39–46.
4. Накорчевський А.А. Гуманітарні знання й освіта в Японії XVII–XXI ст. Східний світ. 2018. № 1 (98). С. 62–87.
5. Проблема історичної пам’яті у всесвітньо-історичному дискурсі (1945–2015 рр.) : монографія / керівник авторського колективу : член-кореспондент НАН України, д.і.н., проф. А.І. Кудряченко, науковий редактор : к.і.н., доц. В.В. Солошенко, технічний редактор : к.політ.н., с.н.с. В.М. Розумюк. Київ : ДУ «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України», 2021. 312 с.
6. Рой Є. Світоглядні аспекти формування культурно-естетичних універсалій в сучасній Японії. Культурні та мистецькі студії ХХІ століття: науково-практичне партнерство : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 10 листопада 2021 р. Київ, 2021. С. 4–9.
7. Рубель В.А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. Київ, 1997. 288 с.
8. Стрільчук Л., Гусак Д. Культурна модернізація Японії: від традиціоналізму до культурної експансії. Літопис Волині. 2004. № 31. С. 99–102.
9. Тонґуу Масару. Японська релігійна свідомість. Народна творчість та етнографія. 2009. № 1. С. 17–26.
10. Cusick J. Cultural Characteristic Continuity: Basis for Rapid Foreign Scientific, Engineering, and Technological Transformation in Meiji era Japan (1868–1912). Prof. Romualdas Sviedrys SS 6163 Guided Readings in History of Science. 2009. 39 р.