JAPAN: PROGRESS FROM ISOLATION AND TRADITIONALISM TO GLOBALIZING UNITY OF CULTURES
Abstract
Japan is one of those countries that, while taking care of preserving cultural traditions, is simultaneously moving towards transformational changes, successfully combining innovations with national identity, and integrating into the modern globalized world without losing its national color. In fact, this transformational progress of Japan began in the late 60s of the nineteenth century, during the Meiji Ishin period. Despite the socio-political transformations of this period, Japan remained a monocultural country until the end of World War II. The explosive economic growth in Japan between 1945 and 1989, although it caused fundamental changes in Japanese society, did not undermine the foundations of corporatism and hierarchical social relations. Nevertheless, the Japanese state managed to make an extraordinary leap in cultural modernization since the end of the twentieth century.Paving the way for cultural expansion, Japan resorts to the use of the most modern technologies, finding new forms to promote and bring its own national culture to the world markets. Among the most common forms of cultural expansion used by Japan is the active promotion and popularization of Japanese national culture in the world with emphasis on its traditions and uniqueness. In practice, Japanese cultural expansion was carried out through the organization and holding of festivals of Japanese traditional music, the creation of Japanese cultural centers, the promotion of Japanese art, music and cinema, and the provision of government grants for research on topics related to Japanese history, economy, culture, and literature. The conclusions state that the uniqueness and originality of national cultures in the modern world is becoming a resource in demand by the world. Japan, which is the subject of this article, is a vivid example of a country that has come a long and difficult way from isolation and traditionalism to openness and cultural empowerment. Japan's undoubted achievement along the way has been the preservation of its national identity and cultural uniqueness
References
2. Капранов С.В. Трансформації духовної культури Японії в ХІХ ст. (на прикладі Сінто). Східний світ. 2014. № (3 (84). С. 26–35. URL: https://doi.org/10.15407/orientw2014.03.026 (дата звернення: 28.02. 2025).
3. Мозгова Т.А. Проблема пошуку культурної ідентичності в японській духовній традиції епохи Мейдзі (межа ХІХ– ХХ ст.). Політологічний вісник. 2012. Вип. 66. С. 39–46.
4. Накорчевський А.А. Гуманітарні знання й освіта в Японії XVII–XXI ст. Східний світ. 2018. № 1 (98). С. 62–87.
5. Проблема історичної пам’яті у всесвітньо-історичному дискурсі (1945–2015 рр.) : монографія / керівник авторського колективу : член-кореспондент НАН України, д.і.н., проф. А.І. Кудряченко, науковий редактор : к.і.н., доц. В.В. Солошенко, технічний редактор : к.політ.н., с.н.с. В.М. Розумюк. Київ : ДУ «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України», 2021. 312 с.
6. Рой Є. Світоглядні аспекти формування культурно-естетичних універсалій в сучасній Японії. Культурні та мистецькі студії ХХІ століття: науково-практичне партнерство : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 10 листопада 2021 р. Київ, 2021. С. 4–9.
7. Рубель В.А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. Київ, 1997. 288 с.
8. Стрільчук Л., Гусак Д. Культурна модернізація Японії: від традиціоналізму до культурної експансії. Літопис Волині. 2004. № 31. С. 99–102.
9. Тонґуу Масару. Японська релігійна свідомість. Народна творчість та етнографія. 2009. № 1. С. 17–26.
10. Cusick J. Cultural Characteristic Continuity: Basis for Rapid Foreign Scientific, Engineering, and Technological Transformation in Meiji era Japan (1868–1912). Prof. Romualdas Sviedrys SS 6163 Guided Readings in History of Science. 2009. 39 р.
