ІГУМЕНЯ НАТАЛІЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК КОРЕЦЬКОГО СВЯТО-ТРОЇЦЬКОГО ЖІНОЧОГО МОНАСТИРЯ

Анотація

У сучасній історичній науці небагато досліджень, присвячених питанню ролі ігумені у становленні та розвитку обителі. Хоча життєдіяльність будь-якого монастиря тісно пов’язана з несенням послуху її настоятельниці. Ці духовні особи вкрай важливі, адже, згідно з церковними нормами та приписами саме на очільників церковної інституції покладено відповідальність за організацію життя обителі, вони є прикладом й зразком для чернецтва. Основну увагу даної статті зосереджено на дослідженні діяльності ігумені Наталії, очільниці Корецького жіночого Свято-Троїцького монастиря, та її особистого внеску у розбудову обителі та поступу чернечого осередку. Завдяки її організаторським здібностям, авторитету, Корецька обитель продовжувала стрімко розвиватися, нарощуючи свій економічний потенціал. У час перебудови монастир повернув свої земельні угіддя, садок. Проаналізовано активну роботу ігумені, що полягала у поверненні відібраних раніше владою монастирських приміщень, збереженні та реставрації об’єкта культурної спадщини. Внаслідок ремонтно-реставраційних робіт, проведених настоятелькою, монастир фактично удосконалив та змінив свій внутрішній та зовнішній інтер’єр. Аналіз дослідницького матеріалу дозволяє стверджувати, що ігуменя зробила внесок у розвиток духовно-просвітницької освіти, церковної історії. Важливою подією стало відкриття та діяльність регентсько-катехизаторського училища, що відіграло значну роль у поширенні православ’я та духовної культури у регіоні та за його межами. Джерелами дослідження стали документи Державного архіву Рівненської області, що вміщують інформацію про діяльність монастиря. Водночас архівні документи значно доповнюють існуючі історичні факти та висвітлюють нові сторони життя монастиря. Встановлено зв’язок внутрішніх змін в обителі з тогочасними подіями суспільного життя. Досліджено, що ігуменя Наталія підтримувала тісні стосунки із архіреями, патріархами, священниками, очільниками інших монастирів, була відкрита для спілкування із зовнішнім світом та вірянами. Вона брала активну участь у церковних соборах, релігійних форумах. Ігумені вдалося переконливо продемонструвати, що Корецька святиня справляла духовний вплив на населення краю та далеко за його межами.