ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ІНФОРМАЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ У ПОЛІТИЧНІЙ ПРАКТИЦІ
Анотація
У сучасному світі стрімкого розвитку технологій інформація стає одним із найпотужніших складників політичної боротьби. Технології інформаційних операцій, що передбачають використання медіа, соціальних мереж та цифрових платформ для впливу на громадську думку й політичні процеси, відіграють дедалі важливішу роль. Інформаційні операції охоплюють широкий спектр – від поширення пропаганди та дезінформації до ведення психологічної війни, і їх використовують як державні, так і недержавні суб’єкти. Метою таких операцій є формування певного політичного порядку, вплив на рішення виборців та політичні результати, що й формує актуальність дослідження. У статті розглянуто ключові аспекти використання технологій інформаційних операцій у політичній практиці, їх вплив на демократичні процеси та механізми поширення політичних наративів через цифрові канали. Окрему увагу приділено методам виявлення та протидії таким операціям, а також оцінці ефективності наявних регулятивних заходів для захисту інформаційного простору. Автори аналізують вплив соціальних мереж, алгоритмів штучного інтелекту та великих даних на поширення інформаційних операцій, які використовують для маніпуляції електоральними процесами, підриву політичної стабільності, а також формування та підтримки політичних наративів. У статті також акцентується увага на тому, як інформаційні операції впливають на демократичні процеси, викликаючи недовіру до традиційних медіа, інститутів влади й політичних процесів, що здатне призвести до політичної радикалізації та поляризації суспільства. Аналізується роль держав і міжнародних організацій у протидії таким загрозам, зокрема способи підвищення інформаційної безпеки та розробка стратегій щодо боротьби з дезінформацією. У висновках акцентовано на необхідності посилити регулювання та розробити етичні норми для використання інформаційних технологій у політичній сфері, а також на важливості розвинути медіаграмотність як засіб захисту громадян від маніпулятивного впливу.
Посилання
2. Верголяс О. О. Правове забезпечення спеціальних інформаційних операцій : дис. … канд. ю. н. НДІІП НАПрН України. Київ, 2020. 287 с.
3. Горбулін В. П. Інформаційні операції та безпека суспільства: загрози, протидія, моделювання : монографія. Київ : Інтертехнологія, 2009. 164 с.
4. Інформаційний вимір гібридної війни: досвід України: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ : НУОУ, 2017. 104 с.
5. Крайнов В. О. Перспективні напрямки удосконалення безпеки інформаційного середовища органів управління військами. Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави : зб. матер. наук.-практ. конф. (Київ, 18.03.2016): у 2 ч. Ч. 1. Київ : Нац. акад. СБУ, 2016. С. 24–27
6. Курбан О. В. Сучасні інформаційні війни в мережевому он-лайн просторі: навчальний посібник. Київ : ВІКНУ, 2016. 286 с.
7. Міненко Є. С. Розвиток інститутів інформаційної безпеки сучасної України як чинник суспільно-політичної стабільності : дис.. за спец. політологія. Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Київ, 2024. 257 с.
8. Мороз Ю., Твердохліб Ю. Інформаційно-психологічні операції в умовах проведення гібридної війни. Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2016. Вип. 38. C. 97–105
9. Городок М. Д., Карташов А. В., Романенко Є. О., Стасюк В. Ю. Перемога на виборах: технології, кампанії, принципи : практичний посібник; за заг. ред. М. Д. Городка. Київ : 2016. 264 с.
10. Ткаченко В. В. Стандарти вищої освіти у сфері кібербезпеки – важливий інструмент модернізації освітнього процесу та запорука національної безпеки України. Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави : зб. матеріалів наук.-практ. конф. Київ : Нац. акад. СБУ, 2017. С. 135–137
11. Шугаєв А. В. Феномен інформаційної війни. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2019. № 4 (2). С. 151–156.