ІНФОРМАЦІЙНА АГРЕСІЯ: СТРАТЕГІЇ ТА ТЕХНІКИ МАНІПУЛЮВАННЯ
Анотація
У роботі зазначено, що на сьогоднішній день ми є свідками зміни глобальних економічних та політичних циклів. Констатовано, що вказані процеси зав’язані на протиборстві за домінування в цифровій економіці. Підкреслено, що сьогодні економічна першість певної держави відв’язана від наявності матеріальних ресурсів, а залежить від можливостей у виробництві інформаційного продукту. Наведено приклад того, що невід’ємним, а можливо й провідним, компонентом життя людства стало споживання цифрових товарів та послуг. Звернено увагу на те, що «побічним продуктом» указаного стало розширення можливостей впливу інформаційної агресії на різні категорії громадян та суспільство загалом. Зазначено, що на основі нових комунікативних можливостей експерти розробили низку технік інформаційної агресії, серед яких слід назвати: упровадження чуток, провокацію, дезінформацію, психологічний тиск, диверсифікацію громадської думки, створення мозаїчного контенту та рефлексивне управляння. У статті виявлено, що сучасні технології надали можливість впливу на більш глибинні компоненти суспільної свідомості. Зазначено, що деталізує вказану проблему Г. Почепцов, визначаючи дії, спрямовані на зміну менталітету нації не інформаційною, а смисловою війною. Наведено позицію цього дослідника, що звичайна війна поширюється на простір фізичний, інформаційна – на інформаційний, а смислова війна займає віртуальний простір, впливаючи на пізнавальну сферу людини. Констатовано, що типом інформаційної війни є кібервійна, або інформаційно-технічна війна. Наголошено, що смислова війна є набагато довготривалішою і спрямована не на створення фактів, а на зміну їх інтерпретацій, щоб підштовхнути опонента до ухвалення потрібного атакувальній стороні рішення. Зроблено висновок, що сьогодні стратегія інформаційної агресії спрямовується не на маніпулювання фактами, а на психологічні механізми сприйняття інформації. Поставлено завдання – у подальшому дослідити техніки поширення маніпулятивних повідомлень за допомогою різних видів джерел інформації.
Посилання
2. Lefebvre V. Algebra of Conscience: A Comparative Analysis of Western and Soviet Ethical Systems. Dordrecht, Holland, D.: Reidel Publishing, 1982, 220 p.
3. McLuhan M. War and Peace in the Global Village. NY : Gingko Press, 2001. 411 p.
4. Дубас О. Iнформацiйна вiйна : новi можливостi полiтичного протиборства. Освiта регiону. 2010. № 1. С. 69–72.
5. Гуріна Н. Інформаційне протиборство – один з головних напрямків політики сучасних міжнародних відносин. URL:
http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=13657. (дата звернення: 12.08.2024).
6. Шпилик С. Інформаційна війна, пропаганда та PR: такі схожі й такі різні... Галицький економічний вісник. 2014. № 4. С. 178–188.
7. Бєльська Т. В. Інформаційно-психологічна війна як спосіб впливу на громадянське суспільство та державну політику держави. Вісник Національного університету цивільного захисту України. 2014. Вип. 1. С. 49–56.
8. Сальнікова О., Сівоха І., Іващенко А. Стратегічні комунікації в сучасних війнах гібридного типу. Social development & Security. 2019. Val 9. № 5. С. 133–142.
9. Гурковський В. І. Особливості застосування інформаційної зброї в умовах глобального інформаційного суспільства. Державне управління : удосконалення та розвиток. 2010. № 4. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=123. (дата звернення: 27.08.2024).
10. Почепцов Г. Г. Смислові та інформаційні війні. Інформаційне суспільство. 2013. Вип. 18. С. 21–27.
11. Бадер А. В., Вовк С. О. Прийоми та засоби інформаційної війни. Переосмислення проблеми. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2024. Вип. 54. С. 145–153.
12. Почепцов Г. Г. Психологічні війни. Київ : Ваклер, 2000. 528 с.
13. Бадер А. В. Засоби та методи формування інформаційної складової збройного насилля. Науково-теоретичний альманах «Грані». 2016. № 11. С. 11–17.
14. Почепцов Г. Інформаційні війни: тенденції та шляхи розвитку. URL: https://ms.detector.media/manipulyatsii/
post/6479/2012-08-12-informatsiini-viini-tendentsii-ta-shlyakhi-rozvitku/ (дата звернення: 27.09.2024).
15. Бадер А. В. Збройне насилля як фактор впливу на функціонування та зміну політичних систем : дис. ... д-ра політ. наук : 23.00.02. Старобільськ, 2020. 454 с.