ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСОБИСТИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ ПІД ВПЛИВОМ ПОШИРЕННЯ ДОНОСИТЕЛЬСТВА У 20–30-ТІ РОКИ ХХ СТ.

Анотація

На основі літератури, періодичних видань, архівних джерел та опублікованих документів розглянуто процес трансформації особистих відносин в Україні під впливом поширення доносительства у 1920–1930-ті роки. Обґрунтовано положення про те, що першими під тиском доносительства були викривлені особисті відносини членів правлячої партії. Партія стала основою мережі доносительства. У ній вкорінилося уявлення про доноси як важливе і життєво необхідне явище, що не могло не відбитися на взаємовідносинах її членів. Заохочуючи доносительство в партії, її лідери наполегливо розповсюджували це явище й у суспільстві. В особистому спілкуванні стали домінувати недовіра і підозріливість. Будь-хто міг виявитися сексотом і скалічити долю співбесідника. Автор зазначає, що недовіру у відносинах у суспільстві породжували також методи провокації, які застосовували каральні органи. Провокатор умів розпочати бесіду з незнайомою людиною і викласти певні «антирадянські» погляди. Співбесідник міг погодитися з такими поглядами і в результаті потрапляв до таборів ГУЛАГу. Тому коли навіть чесна людина намагалася відкрито виказати невдоволення діями влади, її, як правило, не слухали і в кращому випадку втікали від неї, у гіршому – доносили перші, щоб співбесідник не встиг донести раніше. У статті зауважено, що особливе стеження велося за інтелігенцією. Воно здійснювалося не тільки за допомогою сексотів, а й значною мірою за допомогою донощиків-колег. Нещирість в особистих стосунках набагато більше, ніж у цілому в суспільстві, укорінилася в середовищі освічених людей, які займали певні посади у державних структурах або ж відносилися до творчої інтелігенції. Автор дійшов висновку, що доносительство, котре процвітало у 20–30-х роках ХХ ст., негативно вплинуло не тільки на особисті відносини сучасників, а й на відносини прийдешніх поколінь.