ЦЕРКВА СВЯТОЇ ТРІЙЦІ В ЗАЛІЗЦЯХ: ІСТОРІЯ І ДАТУВАННЯ

Анотація

Статтю присвячено висвітленню історії пам’ятки сакрального будівництва – церкви св. Трійці у місті Залізці Тернопільської області, що знаходиться на межі історичних Волині та Галичини. Метою статті є аналіз, узагальнення і систематизація опублікованих матеріалів до історії церкви, уведення до наукового обігу нового джерела та реконструкція на їх основі хронології існування храму, а також спроба датування пам’ятки. У результаті аналізу збережених джерел удалося встановити, що перші документально підтверджені згадки про існування церкви походять із 1687–1688 рр., хоча церква у Залізцях існувала щонайменше з початку XVI ст. У статті опубліковано детальний опис церкви, що його містить візитація 1784 р., який дає змогу скласти повне уявлення про пам’ятку станом на другу половину XVІІI ст. Зокрема, документ містить детальний опис інтер’єру храму (включно з іконостасом та іконами, літургічним начинням, літургічними шатами і книгами) та його оточення (дзвіниця, кладовище, паркан), а також нерухомого майна (церковні землі). Візитація також включає цінну інформацію про місцевого пароха, статистику про населення парафії, її топоніміку та антропоніміку. У дослідженні вдалося прослідкувати хронологію душпастирів церкви св. Трійці від другої половини XVII ст. до середини ХХ ст., зокрема встановлено ім’я першого відомого в актових матеріалах священика церкви Олександра Злотковича (1688 р.). У статті здійснено і спробу датування пам’ятки: джерела та сама будівля дають змогу висунути припущення, що церква св. Трійці є пам’яткою української сакральної архітектури щонайменше XVIII ст., а можливо, й ранішого періоду. Важливим доповненням, що збагачує інформацію про церкву, є австрійські мапи кінця XVIII – середини XIX ст.