ПЕРЕДУМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ТА ПІДГОТОВКА РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬК ДО ХАРКІВСЬКОЇ НАСТУПАЛЬНОЇ ОПЕРАЦІЇ 1942 РОКУ

Анотація

Стаття висвітлює важливість якісного планування наступальної операції, недоліки, які були допущені військово-політичним керівництвом Союзу Радянських Соціалістичних Республік (Радянський Союз) при плануванні наступальної операції під Харковом у травні 1942 року, та передумови, що сприяли поразці радянсь- ких військ. Планування військових операцій – це важливий етап у будь-якому військовому конфлікті, оскільки якісно спланована операція може значно зменшити ризики для військовослужбовців і максимально ефективно виконати поставлені завдання. Основна мета наступальної операції – це перемога, яка може бути досягнута за наявності якісно продуманого плану, врахування можливих ризиків та загроз, які можуть виникнути під час її проведення. Однією із головних переваг якісного планування є те, що воно дозволяє зменшити витрати, пов’язані з проведенням операції, та знизити кількість жертв серед військовослужбовців. Планування також дозволяє зменшити час на виконання завдання та підвищити ефективність військової операції. Однією з наступальних операцій робітничо-селянської червоної армії (РСЧА) під час Другої світової війни була Харківська операція у травні 1942 року. Великий внесок у перемогу у Другій світовій війні на німецько-радянському фронті зробила Україна. Сотні тисяч людей, як військовослужбовців, так і цивільних віддали своє життя у боротьбі з нацистською Німеччиною та її союзниками. Встановлено, що 1942 рік – це рік багатьох переломних подій тієї війни, які в майбутньому мали значення для світу та України зокрема. Представниками Радянського Союзу, Сполучених Штатів Америки, Великої Британії і Республіки Китай підписано Декларацію Об’єднаних Націй, контрнаступ радянських військ після битви під Москвою та спростування міфу про непереможність німецької армії, битва за атол Мідвей, створення української повстанської армії, контрнаступ радянських військ під Сталінградом. Зосереджено увагу на Другій Харківській битві та операції «Фрідерікус-1», результати проведення яких безпосередньо сприяли подальшому наступу країн нацистського блоку вглиб території Радянського Союзу. З’ясовано, що під впливом ейфорії від перших перемог військово-політичне керівництво Радянського Союзу було впевнене в перемозі над військами Вермахту вже у 1942 році.