УСНА ІСТОРІЯ СЕЛА ТАШАНЬ: ПОЛЬОВІ РОЗВІДКИ

Анотація

Статтю побудовано на основі польових матеріалів, зібраних авторами під час етнографічної експедиції у 2019 р. до села Ташань Бориспільського району Київської області. В основу розвідки покладені усні свідчення мешканців села стосовно українського народного строю, жіночих прикрас, обрядів, народного календаря. Підґрунтя дослідження становлять польові записи авторів, коли інформацію отримували безпосередньо від носіїв у формі індивідуального спілкування та спостереження. Переважна частина респондентів – це сільські мешканці, народжені в 1928–1941 рр. Шляхом польового інтерв’ювання була зібрана інформація про селянський побут, звичаї, обряди, календарну обрядовість, відомості про рідне село з погляду дитячих і юнацьких спостережень. Автори статті накопичили цінний польовий матеріал із культури й побуту, зокрема провели етнолінгвістичний аудіозапис, зібрали наративи з усної історії, зафіксували дані про весільну обрядовість, народини, визначили стан матеріальної культури за традиційним вбранням українців саме в цьому селі, види господарської діяльності. Село Ташань – давнє українське село на Переяславщині зі своєю цікавою історією, звичаями, обрядами та привабливими респондентами. Увагу авторів до цього села привернула його історія, а саме проживання в селі князя К. Горчакова. Однак не тільки історія села перебувала в полі зору. Значне місце в польовому дослідженні відведене вивченню жіночих сорочок, весільного вінка, жіночих прикрас, весільної обрядовості. На жаль, з’ясувати до кінця відомості про різновид вінка-шнура, тобто поєднання двох весільних вінків, про які згадували дослідниці Л. Годліна та Л. Гладун у статті «Використання народного вбрання у весільній обрядовості Середнього Подніпров’я кінця ХІХ – першої половини ХХ століть» [1], так і не вдалося. Більшість респондентів народилися вже за часів радянського періоду та не пам’ятають про ті давні вінки, які побутували в їхньому селі. Також не вдалося до кінця з’ясувати, яке саме біле намисто пришивали до нижнього понизу коралів. Представлені етнографічні матеріали можуть бути використані для ґрунтовного вивчення рідного краю, свого історичного регіону, держави загалом та для подальших досліджень різних ділянок матеріальної і духовної культури українців.