ДІЯЛЬНІСТЬ «СОЮЗА РУССКОГО НАРОДА» НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ: ОГЛЯД ІСТОРІОГРАФІЇ
Анотація
У статті аналізується стан вивченості діяльності «Союза русского народа» та інших чорносотенних організацій на українських землях у період між двома російськими революціями 1905–1917 рр. у вітчизняній і зарубіжній історіографії. Унаслідок дослідження звернено увагу на те, що діяльність чорносотенців повніше опрацьована в українській історіографії, а зарубіжні вчені переважно розглядають чорносотенство як всеімперський рух, часто не беручи до уваги взаємовпливи між чорносотенцями та національними рухами неросійських народів. Проаналізовано праці, у яких розглядається феномен Почаївського та Волинського відділів «Союза русского народа» як організацій із великою чисельністю членів. З’ясовано, що в деяких роботах висвітлюються відносини чорносотенців із різними соціальними верствами населення: дворянством, чиновництвом, робітництвом та селянством. Історики також розкривають методи й тактику членів «Союза русского народа» під час участі у виборах до Державної думи та земських установ, простежують генезу російського національного руху та його відносини з українськими національними організаціями на Правобережжі. Встановлено, що малодослідженим питанням залишається діяльність «союзників» на Лівобережжі. Зауважено, що деякі дослідники висловлювали думку, що чорносотенці були правим крилом українського національного руху, що викликало чималу дискусію, під час якої більшість дослідників чорносотенного руху не погодилася із цим. Проте вони вказали на високий рівень актуальності розглянутих під час дискусії питань. Охарактеризовано праці, у яких висвітлено ставлення чорносотенців до іновірців та інородців (насамперед до євреїв). Охарактеризовано праці, у яких ідеться про проблему множинної ідентичності у членів правих монархістських та проімперських організацій. Доведено наявність потреби в систематизації та комплексному дослідженні діяльності «Союза русского народа» на українських землях.
Посилання
2. Виступ Володимира Любченка під час обговорення книжки «За Віру, Царя і Кобзаря». YouTube. 2018. 12 лютого. URL: https://www.youtube.com/watch?v=DLIEez8nvIo
3. Волковинський В. Організація великоросійських шовіністів в Україні на початку ХХ ст. Український історичний журнал. 1999. № 3. С. 63–74.
4. Гаухман М. Рецензія на монографію О. Реєнта та О. Сердюка «Чорносотенний рух у Російській імперії на початку ХХ ст. та у часи Першої світової війни і Україна». Україна модерна. 2022. № 31. С. 298–306.
5. Гаухман М. Множественная идентичность как исследовательская проблема. Historians. 2018. 7 листопада. URL: https://www.historians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/2548-mikhail-gaukhman-mnozhestvennaya-identichnost-kakissledovatelskaya-problema
6. Гаухман М. Рецензия на книгу Faith Hillis “Children of Rus’: Right-Bank Ukraine and the Invention of a Russian Nation”. Ab imperio. 2017. № 3. С. 269–281.
7. Дякин В. Самодержавие: буржуазия и дворянство. Ленинград : Наука, 1978. 248 с.
8. Иоффе Г. Крах российской монархической контрреволюции. Москва : Наука, 1977. 321 с.
9. Котенко А., Мартинюк О., Міллер А. «Мы сами принадлежим к племени малорусскому»: до історії поняття «малорос» у Російській імперії. Український гуманітарний огляд. 2012. № 16–17. С. 55–116.
10. Любченко В. Теоретична та практична діяльність російських націоналістичних організацій в Україні (1908–1914 рр.). Український історичний журнал. 1996. № 2. С. 55–65.
11. Магась В. Громадсько-політичні організації і влада в підросійській Україні (1905 р. – лютий 1917 р.). Кам’янець-Подільський, 2021. 556 с.
12. Мартинюк О. Російський націоналізм як соціально-політичний феномен у виборчому процесі Правобережної України (1906–1912 рр.). Київ, 2016. 227 с.
13. Мартинюк О. Дебати між Київським клубом російських націоналістів і Товариством українських поступовців навколо малоросійського питання. Сторінки історії : збірник наукових праць. 2011. № 32. С. 94–107.
14. Мартинюк О. Російський націоналізм початку ХХ ст. на Правобережжі в контексті виборів до Державної думи. Сторінки історії : збірник наукових праць. 2013. № 35. С. 102–116.
15. Ольденбург С. Царствование императора Николая II : в 2 т. Белград : Издание Общества распространения русской национальной и патриотической литературы, 1939. Т. 1. 382 с.
16. Омельянчук И. Черносотенное движение в Российской империи (1901–1914). Киев : МАУП, 2006. 744 с.
17. Омельянчук И. Черносотенное движение на территории Украины (1904–1914 гг.). Киев : НИУРО, 2000. 167 с.
18. Реєнт О., Сердюк О. Чорносотенний рух у Російській імперії на початку ХХ ст. та у часи Першої світової війни і Україна. Краєзнавство. 2021. № 1–2. С. 82–90.
19. Реєнт О., Сердюк О. Чорносотенний рух у Російській імперії на початку ХХ ст. та у часи Першої світової війни і Україна. Київ : Інститут історії України, 2020. 114 с.
20. Семінар Українського католицького університету «Монархістська Україна в імперії Романових: монархісти та чорносотенці як складова частина українського руху (1905–1917)». YouTube. 2018. 1 лютого. URL: https://www.youtube.com/watch?v=6P_Clgw73e4
21. Спирин Л. Крушение помещичьих и буржуазных партий в России (начало XX в. – 1920 г.). Москва : Мысль, 1977. 366 с.
22. Степанов С. Черная сотня. Что они сделали для величия России? Москва : Яуза-пресс, 2013. 672 с.
23. Тагер А. Царская Россия и дело Бейлиса. 2-е изд. Москва : ОГИЗ, 1934. 324 с.
24. Федевич К. Кейс украинского «русского национализма» в Российской империи, 1905–1914 гг. Historians. 2021. 4 січня. URL: https://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/2818-klimentij-fedevich-kejs-ukrainskogorusskogo-natsionalizma-v-rossijskoj-imperii-1905-1914-gg?fbclid=iwar27ehnkbe_snk08n61vyeesmmitwxyks2khvqgrr35ntjbam6jx4ndlidm
25. Федевич К. Ответ рецензентам. Historians. 2018. 14 листопада. URL: https://www.historians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/2551-klimentij-k-fedevich-otvet-retsenzentam
26. Федевич К. Пропаганда регионализма и автономии Украины черносотенцами и монархистами в начале ХХ в. Historians. 2016. 23 липня. URL: https://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/1926-klimentij-fedevichpropaganda-regionalizma-i-avtonomii-ukrainy-chernosotentsami-i-monarkhistami-v-nachale-khkh-v
27. Федевич К. Тарас Шевченко и малорусские монархисты в империи Романовых. Historians. 2016. 13 квітня. URL: https://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/1868-klimentij-fedevich-taras-shevchenko-i-malorusskiemonarkhisty-v-imperii-romanovykh
28. Федевич К. Термин «Украина» и радикальные монархисты Российской империи. Historians. 2016. 10 травня. URL: https://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/1894-klimentij-fedevich-termin-ukraina-i-radikal-nyemonarkhisty-rossijskoj-imperii
29. Федевич К. Украинское движение имперских элит. Historians. 2020. 26 січня. URL: https://www.historians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/2715-klimentij-fedevich-ukrainskoe-dvizhenie-imperskikh-elit
30. Федевич К. Українізація через Чорну сотню. ZAXID.NET. 2011. 14 жовтня. URL: https://zaxid.net/ukrayinizatsiya_cherez_chornu_sotnyu_n1238566
31. Федевич К., Федевич К. За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905–1917 роки). Київ : Критика, 2017. 304 с.
32. Цецик Я. Архівні документи про роль органів влади і православного кліру у формуванні позитивного іміджу чорносотенців на Волині на початку ХХ ст. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія «Історія». 2021. № 37. С. 84–92.
33. Цецик Я. Вплив Союзу руського народу на ускладнення російсько-єврейських взаємовідносин на Волині на початку ХХ ст. Історичний архів. Наукові студії : збірник наукових праць. Миколаїв : ЧДУ ім. Петра Могили, 2014. № 13. С. 103–109.
34. Цецик Я. Політика російських чорносотенців відносно євреїв на Волині на початку ХХ ст. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія «Історія». 2016. № 24. С. 51–56.
35. Цецик Я. Роль чорносотенного СРН в ускладненні міжнаціональних відносин на Волині у 1906–1914 рр. Історичний архів. Наукові студії : збірник наукових праць. Миколаїв : ЧДУ ім. Петра Могили, 2015. № 14. С. 128–135.
36. Цецик Я. Роль чорносотенців у загостренні міжетнічних та міжконфесійних взаємовідносин на Волині у 1906–1916 рр. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія «Історія». 2018. № 26. С. 22–27.
37. Цецик Я. Зародження та початок діяльності чорносотенців на Волині. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія «Історія». 2020. № 33. С. 35–43.
38. Цецик Я. Участь чорносотенців у виборах до Волинського земства у 1914 р. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія «Історія». 2022. № 40. С. 34–42.
39. Цецик Я. Участь чорносотенців у виборах на Волині у 1906–1912 рр. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія «Історія». 2019. № 28. С. 14–19.
40. Чемакин А. Украинская «черная сотня»? Концепция К. К. Федевича как попытка «украинизации» Союза русского народа. Русин. 2021. № 63. С. 205–222.
41. Шаталов Д. Черносотенные украинофилы? Historians. 2018. 19 жовтня. URL: https://www.historians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/2532-denis-shatalov-chernosotennye-ukrainofily
42. Hillis F. Children of Rus’: Right-Bank Ukraine and the Invention of a Russian Nation. Ithaca : Cornell University Press, 2013. 329 p.
43. Laqueur W. Black Hundred: The Rise of the Extreme Right in Russia. New York : Harper Collins, 1993. 317 p.
44. Rogger H. Jewish policies and right-wing politics in imperial Russia. London, 1986. 300 p.
45. Zayarnyuk A. Supranational Patriots? Historians. 2018. October 29. URL: https://www.historians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/2542-andriy-zayarnyuk-supranational-patriots