РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА НА ВОЛИНІ В ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПОЛЬСЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ

Анотація

Стаття має на меті дослідити та проаналізувати окремі аспекти з життєдіяльності та становища духовенства Католицької Церкви латинського обряду на Волині в умовах Другої світової війни, посилаючись на матеріали польських дослідників. Адже з огляду на політичне становище, яке було сформоване у ХХ столітті та доступ до архівних джерел, науковці мали більше можливостей в об’єктивний спосіб висвітлювати історичну правду досліджуваного питання. Насамперед йдеться про дослідження, зроблені наприкінці ХХ – поч. ХХІ ст. Адже у зв’язку із розсекреченням великої кількості архівних матеріалів, збільшився доступ до нової інформації, яка тривалий час була прихована або ж штучно видозмінена. Тому, під час вивчення даної проблематики, значна увага приділяється власне новітнім науковим доробкам. Не менш важливою є інформація, зібрана та записана з уст очевидців або ж інших письмових пам’яток, які вважаються особистим листуванням. На основі збережених листів, щоденників та спогадів людей, які пережили ті події, сучасним дослідникам вдається сформувати загальну картину щоденного життя духовенства та мирян в умовах Другої світової війни та окупаційних режимів радянської і німецької влади. У статті висвітлюються історіографічні дослідження польських науковців, які присвятили свої роботи вивченню питання становища Луцької дієцезії в часі Другої світової війни. Окремою складовою статті є акцент на вивченні постатей духовенства Луцької дієцезії, які здійснили неоціненний внесок в підтримку діяльності Церкви на Волині та допомагали мирянам у складні воєнні часи. Власне річ іде про Адольфа Петра Шельонжека та Владислава Буковинського, які є одними із найвизначніших представників Римсько-Католицької Церкви на Волині.