СМИСЛОВІ КОНТЕКСТИ ФЕНОМЕНА «КОРУПЦІЯ»

Анотація

Обґрунтовано актуальність дослідження феномена «корупція», звернено увагу на поліваріативний характер його осмислення. Підкреслено, що корупція, – це процес «підкуп-продажність», кінцевим результатом якого є задоволення суто своїх прагматичних інтересів, використання публічних можливостей у приватних інтересах. Зазначено, що смислові нюанси феномена «корупція» конкретизуються в контексті термінологічного ряду «корупційність (здатність до реалізації певних життєвих установок, що мають здатність закріплюватися як стиль поведінки, спосіб життя), політична корупція (використання посадовою особою, громадським чи політичним діячем прав, пов’язаних із його посадою, з метою особистого збагачення), антикорупційна політика (модель, певний алгоритм державних заходів із метою унебезпечення корисливих дій чиновників)». Акцен- товано на етимологічному походженні феномена «корупція» та його соціально-історичних контекстах, які вирізняються різними смисловими домінантами та засвідчують варіативність корупційних практик. Аналіз уявлень про корупцію в контексті різних парадигм засвідчив, що в процесі розвитку певної традиції відбувалися зміни в її інтерпретації. Зазначено, що смислові «зрізи» корупції корелюються залежно від професійних уподо- бань дослідника – правовий, соціологічний, економічний, державно-управлінський аспекти. Корупція, виникаю- чи та поширюючись у різних суспільних сферах, деформує нормативно визначені форми, методи та механізми державно-управлінської діяльності. Фрагментуючи державну політику, корупційні схеми дезінтегрують суспільство, сприяють соціальній напруженості, обезсмислюють та нівелюють демократичні норми та цінності. На цій підставі констатовано, що корупційні прояви деморалізують суспільство, мінімізують ефективність антикорупційних стратегій, послаблюють та знецінюють політико-управлінський цикл прийнят- тя рішень. Причому корупційні практики найбільше підривають довіру та роз’їдають законні очікування людей.