Filtration camps for Soviet repatrians in the territory of Ukraine after World War II
Abstract
The article investigates the infrastructure of repatriation created to address one of the main objectives of the post-war restoration of the USSR - the acquisition of a large number of cheap labor.
According to the Office of the Commissioner of the Council of People's Commissars (Council of Ministers) of the USSR for repatriation established in October 1944, outside the Soviet Union at that time it was about 5 million. Soviet citizens, of which more than 3 million. Is located in the zone of influence of the Allies and 2 million. - in the zone of influence of the USSR. In addition, about 1700000. POWs survived. The Soviet leadership was keenly interested in the return of all displaced persons, without exception, in addition, in the Soviet Union and the West were radically opposing views on human rights and freedom of choice of citizenship. Therefore priority camps established institutions of the Soviet Union - a political filtering and statistics on persons who have been a long time abroad.
Feel the boundless arbitrariness of the Soviet system the persons who during the occupation took German citizenship, the so-called "Volksdeutsche" and the families of those who collaborated with the occupation authorities or simply in the service in the German institutions, immigrants from Poland and returnees from France, prisoners of war , prisoners of German concentration camps (interned), and people who were forcibly taken to Germany to work (Ostarbaiter).
References
2. Вольхин А. И. Деятельность органов госбезопасности Среднего Урала среди репатриантов в 1945–1946 годах / А. И. Вольхин // Исторические чтенияна Лубянке. 2001 год. Отечественные спецслужбы в послевоенные годы. 1945–1953 гг. – 2002. – Вып. 5. – С. 70–75.
3. Земсков В. К вопросу о репатриации советских граждан 1944–1951 годы / В. Земсков // История СССР. – 1990. – № 4. – С. 151–165.
4. Пастушенко Т. Остарбайтери з Київщини: вербування, примусова праця, репатріація (1942–1953) /Т. Пастушенко / НАН України. Ін-т історії України. – К: Інститут історії України, 2009. – 284 с.
5. Старожук С. Заручники Другої світової війни / С. Старожук // Історія України. – 2002.– № 35. – С. 5–12.
6. Мелешко Н. Б. Організація перевезення «переміщених осіб» територією Української РСР на початковому етапі репатріації (вересень-грудень1944р.) / Н. Б. Мелешко // Вісник академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2013. – № 1. – С. 139-143.
7. Куницький М. П. Примусова репатріація радянських громадян до СРСР після Другої світової війни (український вектор) / Михайло Петрович Куницький: Монографія. – Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2007. – 248 с.
8. Закон о пятилетнем плане восстановления и развития народного хозяйства УССР на 1946–1950 гг. − К.: Укр. изд-во полит. лит-ры, 1946. − 47 с.
9. Вознесенский Н. А. Военная экономика СССР в период Отечественной войны / Николай Алексеевич Вознесенский. − М.: Образцовая типография, 1948. − 197 с.
10. Земсков В. Н. Репатриация перемещенных советских граждан // Война и общество, 1941-1945. книга вторая. - М.: Наука, 2004 // http://scepsis.net/library/id_1234.html
11. Мелешко Н.Б. Відділи у справах репатріації виконкомів обласних Рад Української РСР (1945-1953): організація, функції, діяльність / О.В. Потильчак, Н.Б. Мелешко // Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. – № 262. – Черкаси: Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького, 2013. – С. 114-122 с.
12. Мелешко Н.Б. Розвиток мережі прикордонних збірно-пересильних пунктів Народного комісаріату оборони (Міністерства збройних сил) СРСР у системі репатріаційних органів Української РСР (1946-1951 рр.) / Н.Б. Мелешко, О.В. Потильчак // Війна. Окупація. Пам’ять: Примусові робітники з України в окупованій Європі: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, м. Київ, 27 вересня 2012 р. / Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України; упоряд.: Р.І. Пилявець, В.М. Яременко. – К.: НВЦ «Пріоритети», 2012. – С. 159-168.
13. Пастушенко Т.В. «В’їзд репатріантів до Києва заборонено…»: повоєн. життя колиш. остарбайтерів та військовополонених в Україні / Тетяна Пастушенко; Ін-т історії України НАН України, Нім. фонд «Пам’ять, відповідальність і майбутнє». – К., 2011. – 164 с. – Бібліогр.: С. 146–164.
14. Кравченко А. Українські невільники Третього Рейху (минуле і сучасність): Публіцистична хроніка / А. Кравченко, С. Батурин – Львів: Кальварія, 2005. – 235 с.
15. Вольхин А. И. Деятельность органов госбезопасности Среднего Урала среди репатриантов в 1945–1946 годах / А. И. Вольхин // Исторические чтения на Лубянке. 2001 год. Отечественные спецслужбы в послевоенные годы. 1945–1953 гг. – 2002. – Вып. 5. – С. 70–75.
16. Стрільчук Л.В. Примусова репатріація радянських громадян та створення таборів для переміщених осіб у перші повоєнні роки / Л.А. Стрільчук // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету. – Луцьк, 1998. – Випуск 3. – С. 129-133.
17. Ліньов А.А. Репатріація з окупаційних зон союзників антигітлерівської коаліції мешканців Південно- Західного регіону УРСР в 1945-1953 роках // Наукові праці. Том 52. Випуск 39 Миколаївський державний університет ім. В.О.Сухомлинського. – 2006
18. Вронська Т. В. Режимно-обмежувальні заходи органів на визволеній території України під час Великої Вітчизняної війни та в перші повоєнні роки // Сторінки воєнної історії України. Зб. наук. пр. Вип. 1. – К., 1997. – С. 125–143.
