ПРАВОВИЙ СТАТУС ЖІНКИ-СЕЛЯНКИ В 1920–1930-ТІ РОКИ В УСРР

  • Анастасія Лапченко
Ключові слова: емансипація жінок, радянська влада, гендерна політика, пропаганда, жінка-селянка

Анотація

Світова громадськість, у тому числі Організація Об’єднаних Націй, Міжнародна організація праці та інші, зараховують питання про статус жінки до глобальних проблем людства. Саме тому в статті досліджено процес формування нового образу жінки, запропонованого українському суспільству панівною радянською ідеологією в 1920-ті роки. А оскільки 70% жінок на той час проживали в селі, наше дослідження присвячено саме правовому статусу жінки-селянки. Правовий, економічний та соціальний статус жінок у досліджувані роки мав ідеологічний характер, бо була потреба використання ресурсу жіноцтва в різних сферах виробництва. Але голов- на подія цих років – це те, що нововведення були внесені до Конституції. Конституція УСРР 1919 р. опосередко- вано закріпила за жінками як громадянами право обирати та бути обраними. Чітко вираженого формулювання про статеву рівність у цьому документі не зафіксовано, але при цьому наголошено на класовій пролетарській єдності. Конституція УСРР 1929 р. у ст. 66 зазначає: «Право обирати і бути обраним до рад мають, незалеж- но від статі, віри, раси, національності, осілості тощо, такі громадяни Української Соціалістичної Радянської Республіки, що їм до дня виборів минуло 18 років». У Конституції СРСР 1936 р. зазначено, що жінці в СРСР нада- ються рівні права з чоловіком у всіх сферах господарського, державного, культурного та суспільно-політичного життя. Аналогічною за змістом була Конституція УРСР 1937 р. У сільському господарстві через нестачу чоловіків починали працювати жінки, які були вимушені навчати- ся чоловічим професіям (трактористки, комбайнерки, механізатори тощо). Необхідність у залученні жінок до суспільного сектора виробництва виникла за умов нестачі часу та засобів на адаптацію до традиційно чоловічих робочих місць під фізичні та психологічні особливості жінок. Через великі фізичні та психологічні навантаження, адже жінки, окрім роботи в колгоспах, мали піклуватися і про дітей, і власне хатнє господар- ство, в жінок-селянок починалися проблеми зі здоров’ям, спостерігалося раннє старіння. Усі ці побічні явища були ніщо порівняно з завданнями партії – хто і якою ціною буде їх виконувати, зовсім не цікавило державне керівництво. Це був лише початок формування тоталітарного суспільства, але в ньому чітко прослідковується курс на одержавлення всього людського.

Посилання

1. Александров А. Останній рік п’ятирічки і завдання трудящої жінки. Харків : Пролетар, 1932. 56 с.
2. Кравченко Е.К. Крестьянка при советской власти. Москва : Сельколхозгиз, 1932. 72 с.
3. Шинкар О. Що дає селянці колгосп. Xарків : Книгоспілка, 1930. 41 с.
4. Коллонтай О. Труд женщины в эволюции народного хозяйства. Москва : Пг., 1923. 208 с.
5. Каліновський О. Жінка за державним кермом. Київ : Вид-во ЦВК УСРР «Радянське будівництво і право», 1936.
6. Карагодская М. Индустриализация странь и задачи работниць. Харьков, 1929.
7. Кирсанова К. Полное равноправие женщин в СССР. Москва : Партиздат, 1936.
8. Кронов А. Молодьм избирателям о равноправии женщин в СССР. Москва : Молодая гвардия, 1937.
9. Нюрина Ф. Женщинь в борьбе за новое общество. Харьков, 1930.
10. Подолина Н. Я гражданка Страны советов. Москва : Партиздат, 1937.
11. Серіна Є. Нові жіночі кадри для народного господарства. Харків, 1931.
12. Шабурова М. Права радянських жінок. Київ : Вид-во ЦВК УРСР «Радянське будівництво і право», 1937.
13. Голев В.М. Борьба за социалистическое переустройство сельского хозяйства Подолии (1928–1933 гг.) : дис. ... к.и.н. Киев, 1958.
14. Євтушенко А. Радгоспи України за 50 років радянської влади / Матеріал на допомогу лектору. Київ : Знання,1967.
15. Куц М.Т. Питання колгоспного будівництва на Україні (1929–1941 рр.). Львів : Вид-во Львівського ун-ту, 1965. 280 с.
16. Пиджарий Ф.Д. Донецкая организация КП(б)У в борьбе за коллективизацию сельского хозяйства (1929–1934 гг). Сталино : Обл.изд., 1957.
17. Голдман Венди З. Женщины у проходной. Гендерные отношения в советской индустрии (1917–1937) / пер. с англ. В.Ю. Лобовской. Москва : РОССПЭН, 2002, 358 с.
18. Никонова О. Женщины, война и «фигуры умолчания». Неприкосновенный запас. 2005. Вип. 2–3 (40–41). URL: http://magazines.russ.ru/nz/2005/2/ni32.html
19. Вороніна М.С. Жіноче питання в Донбасі та феномен Паші Ангеліної (20–30 рр. ХХ ст.). Збірник наукових праць. Серія «Історія та географія» / Харківський національний університет імені Г.С. Сковороди. Харків : Майдан, 2008. Вип. 33. С. 147–153.
20. Лабур О. «Нова жінка» : унормовані образи жінки-суспільниці і жінки-трудівниці в радянській літературі України 1920–1930-х років. Краєзнавство. 2010. Вип. 3. С. 205–213.
21. Конституция (Основной Закон) Российской Социалистической Федеративной Советской Республики. URL: http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/cnst1918.htm.
22. Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001316-19#Text
23. Хронологічне зібрання законів, указів президії Верховної Ради, постанов і розпоряджень уряду Української РСР (1917–1941 рр.). Т. 1. Київ : Держполітвидав УРСР, 1963. 770 с.
24. Ленін В.І. Про завдання жіночого робітничого руху в Радянській республіці. Повне зібрання творів. Т. 39. Київ, 1973. С. 202.
25. Земзюліна Н.І. Становлення системи захисту прав жінок у процесі їх залучення у суспільне виробництво в СРСР (1920-ті рр.). Український селянин. 2014. Вип. 14. С. 182–185.
26. Гусарова К. «Я никогда не увлекалась косметикой»: советский опыт искусственной красоты. Неприкосновенный запас: дебаты о политике и культуре. 2007. № 4. С. 142–156.
27. Земзюліна Н.І. Шляхи залучення селянок до виробничої сфери в перші роки становлення радянської влади. Історичні записки : збірник наукових праць. 2009. № 24. С. 109–116.
28. Непіпенко Л.П. Гендерна ідеологія та гендерна політика в радянській політичній культурі України періоду непу. Гілея: науковий вісник». Історичні науки. 2019. Вип. 145. С. 116–123.
29. Васильєв В., Віола Л. Колективізація і селянський опір на Україні (листопад 1929 – березень 1930 рр.). Вінниця : Логос,1997. 536 с.
30. Кара-Мурза С.Г. Советская цивилизация. От начала до Великой Победы. Харьков : КСД, 2007. 640 с.
31. Олежко Н. Аграрна політика більшовиків. (Спроба історичного аналізу).Торонто : Наша книгозбірня, 1947. Ч. 5. 103 с.
32. Хрестоматія з історії держави і права України : навч. посіб. для юрид. вищ. навч. закл. і ф-тів : у 2 т. Т. 2: (лютий 1917 р. – 1996 р.) / [уклад. В.Д. Гончаренко, А.Й. Рогожин, О.Д. Святоцький; за ред. В.Д. Гончаренка]. Київ : Ін Юре, 1997. 800 с.
33. Лапченко А.С. Аналіз участі сільського жіноцтва в промислах на Харківщині в роки непу. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2017. Вип. 47. С. 113–117.
Опубліковано
2021-07-09
Як цитувати
Лапченко, А. (2021). ПРАВОВИЙ СТАТУС ЖІНКИ-СЕЛЯНКИ В 1920–1930-ТІ РОКИ В УСРР. Літопис Волині, (24), 108-112. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.18
Розділ
Історія України