@article{Лапченко_2021, title={ПРАВОВИЙ СТАТУС ЖІНКИ-СЕЛЯНКИ В 1920–1930-ТІ РОКИ В УСРР}, url={http://litopys.volyn.ua/index.php/litopys/article/view/234}, DOI={10.32782/2305-9389/2021.24.18}, abstractNote={<p>Світова громадськість, у тому числі Організація Об’єднаних Націй, Міжнародна організація праці та інші, зараховують питання про статус жінки до глобальних проблем людства. Саме тому в статті досліджено процес формування нового образу жінки, запропонованого українському суспільству панівною радянською ідеологією в 1920-ті роки. А оскільки 70% жінок на той час проживали в селі, наше дослідження присвячено саме правовому статусу жінки-селянки. Правовий, економічний та соціальний статус жінок у досліджувані роки мав ідеологічний характер, бо була потреба використання ресурсу жіноцтва в різних сферах виробництва. Але голов- на подія цих років – це те, що нововведення були внесені до Конституції. Конституція УСРР 1919 р. опосередко- вано закріпила за жінками як громадянами право обирати та бути обраними. Чітко вираженого формулювання про статеву рівність у цьому документі не зафіксовано, але при цьому наголошено на класовій пролетарській єдності. Конституція УСРР 1929 р. у ст. 66 зазначає: «Право обирати і бути обраним до рад мають, незалеж- но від статі, віри, раси, національності, осілості тощо, такі громадяни Української Соціалістичної Радянської Республіки, що їм до дня виборів минуло 18 років». У Конституції СРСР 1936 р. зазначено, що жінці в СРСР нада- ються рівні права з чоловіком у всіх сферах господарського, державного, культурного та суспільно-політичного життя. Аналогічною за змістом була Конституція УРСР 1937 р. У сільському господарстві через нестачу чоловіків починали працювати жінки, які були вимушені навчати- ся чоловічим професіям (трактористки, комбайнерки, механізатори тощо). Необхідність у залученні жінок до суспільного сектора виробництва виникла за умов нестачі часу та засобів на адаптацію до традиційно чоловічих робочих місць під фізичні та психологічні особливості жінок. Через великі фізичні та психологічні навантаження, адже жінки, окрім роботи в колгоспах, мали піклуватися і про дітей, і власне хатнє господар- ство, в жінок-селянок починалися проблеми зі здоров’ям, спостерігалося раннє старіння. Усі ці побічні явища були ніщо порівняно з завданнями партії – хто і якою ціною буде їх виконувати, зовсім не цікавило державне керівництво. Це був лише початок формування тоталітарного суспільства, але в ньому чітко прослідковується курс на одержавлення всього людського.</p&gt;}, number={24}, journal={Літопис Волині}, author={Лапченко, Анастасія}, year={2021}, month={Лип}, pages={108-112} }