TRADITIONS OF THE YAGELON AND PIASTOV CONCEPTS IN THE MODERN FOREIGN POLICY OF POLAND
Abstract
The article attempts to analyze the traditions of modern Polish foreign policy, which originate from the historically tested Jagiellonian and Piast concepts conceived by the Polish political elite in previous centuries. The concepts are named after the dominant royal dynasties of the Polish state of the Middle Ages – “Piast” and “Jagiellonian”. The Piast and Jagiellonian conceptions are the oldest Polish political doctrines, rooted in the heyday of the Polish state, the times of greatness and power, and that period is a model to be followed and projected by contemporaries into their own realities. The first of these concepts is aimed at intensifying cooperation with Germany and a parallel passive attitude to relations or even confrontational strategies in relations with the eastern neighbors. The second, Jagiellonian foreign policy concept, in contrast, focuses on active expansion in the direction of Belarus, Lithuania, Ukraine and Russia. The Jagiellonian concept, in essence, professes the idea of “conquering the East” and the formation of a multinational state centered in Warsaw. In the twentieth century, the concepts of Piast and Jagiellonian received their new breath and manifested themselves through the concepts of federalism and Prometheanism proposed by Polish politician Józef Pilsudski, manifested through the incorporation policy of Polish endeavors and Roman Dmowski, received a new interpretation by Polish political emigration. implemented in practice in the 90s of the XX – early XXI century by the governments of the Republic of Poland. It was the Jagiellonian and Piast foreign policy doctrines that formed the basis for the formation of the foreign policy concepts of the Second and Third Rzeczpospolita. The traditions of Poland's foreign policy towards Ukrainians, formed in previous centuries, have taken root and been supplemented with new visions, adapted to new geopolitical realities and acquired new features of their manifestation in the XX – early XXI century.
References
2. Wapinski R. Roman Dmowski. Lublin. : Wydawnictwo Lubelskie, 1989. S. 185.
3. Roszkowski W. Najnowsza historia Polski (1914–1945). Warszawa : Świat książki, 2009. 688 s.
4. Етнополітичний контекст соціокультурних трансформацій у сучасні Україні. Київ : ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2017. 512 с
5. Bielski M. Kronika Polska. T. I. S. 6.
6. Лескинен М.В. Мифы и образы сарматизма. Истоки национальной идеологии Речи Посполитой. Москва, 2002. 178 с.; Лескинен М.В. Национальный идеал поляка в истории: образ шляхтича-сармата. Славянский альманах / под ред. М.А. Робинсон. Москва : Индрик, 1998. С. 256–280.
7. Ossowski St. Więź społeczna i dziedzictwo krwi. Warszawa : Spółdzielnia Wydawnicza «Książka», 1948. 287 s .
8. Koniuszewski A. Meandry geopolityki. Wpływ gry mocarstw na położenie Polski. Warszawa, 2012. 194 s.
9. Шевченко Н. «Ягелонська спадщина» у світлі сучасних українських історичних студій. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua
10. Сінкевич Є. Проблема цивілізаційної місії Речі Посполитої в історіографічному доробку представників краківської історичної школи. Наукові праці МДГУ ім. П. Могили. 2008. Т. 88. Вип. 75. С. 112–115.
11. Хрестоматія з історії України литовсько-польської доби / Упор. Т. Гошко. Львів, 2011. 727 с.
12. Гошко Т. Чужа доба своєї історії: інтерпретації литовсько-польської доби в українському історієписанні. Інтеграція науки та освіти. URL: https://er.ucu.edu.ua/bitstream/handle/1/389/Hoschko_Чужа%20доба%20.pdf?sequence=1&isAllowed=y
13. Snyder T. Nikt nie uwierzy w niewinność Polski. URL: https://magazyn.wp.pl/artykul/timothy-snyder-nikt-nie-uwierzy-wniewinnosc-polski
14. Осіпян О. Довгоочікувана реконструкція «неочікуваних націй» / Рец.:Timothy Snyder. The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569–1999. New Haven and London: Yale University Press, 2003. 367 p. Український гуманітарний огляд. 2004. № 10. С. 160–168.
15. Михалев О. Вопрос о вступлении в НАТО в польском политическом дискурсе (1989–1993). Словяноведение. 2009. № 5. С. 52.
16. Суеля В. Юзеф Пілсудський. Київ : Дух і Літера, 2018. 618 с.
17. Pilsudski J. Pisma zbiorowe. T.V. Warszawa, 1939. 512 с..
18. Стрільчук Л. Сучасний польський націоналізм і українсько-польські суперечності – нові обличчя старих проблем. Історичні і політологічні дослідження. Науковий журнал. 2019. № 1 (64). С. 192–200.
19. Deklaracja w sprawie ukraińskiej. Kultura. 1977.№ 5.
20. Стрільчук Л., Пасічник Ю. Президентський вимір сучасних українсько-польських відносин : монографія. Луцьк : Терези, 2020. 360 с.
21. Мєрошевський Ю. Російський «польський комплекс» і простір УЛБ. Простір свободи. Україна на шпальтах паризької «Культури». Київ : Критика, 2005. С. 195–209.
22. Стрільчук Л. В. Україна – Польща: від добросусідських відносин до стратегічного партнерства (кінець ХХ – початок ХХІ століття) : монографія. Луцьк : Волинські старожитності, 2013. 608 с.