ПРИНЦИПИ ХРИСТИЯНСЬКОГО ВЧЕННЯ ПРО ЛЮДИНУ У «СПОВІДІ» АВГУСТИНА БЛАЖЕННОГО
Анотація
Стаття розкриває принципи християнського вчення про людину Августином Блаженним у його автобіографічному творі «Сповідь». Розповідь про досвід культурного і релігійного формування людської особистості містить глибокий аналіз внутрішнього світу автора, розкриває практику спілкування із самим собою як з іншим і створення самого себе, що проходить під знаком діалогу з Богом. На власному прикладі людини, яка шукає смисл життя, Августин показав, що цей смисл полягає у пізнанні Бога і в житті з Ним. У «Сповіді» св. Августина все проходить через людину. Визначаючи існування людини як imago Dei, як багато інших стародавніх християнських письменників, Августин Блаженний розуміє його дещо по-іншому: не лише як найвиразніший образ Творця, а як місце перебування Бога, якого треба шукати в людській душі. Людина в ученні Августина є центральною темою, найбільш очевидною, якій він присвятив найбільше місця у своїй рефлексії. Цю тему, розглянувши її всебічно і поглиблено, єпископ Гіппонійський трактував як основу розуміння навколишнього світу та існування Бога. При цьому її розуміння він не обмежував інтелектуальним аспектом, методологічним, хоча проблемі пізнання присвятив багато уваги. Величезне значення в його описі буття людини відігравав особистий досвід, пов’язані з ним події, навіть коли не аналізував їх побіжно, роблячи конкретні висновки та ухвалюючи рішення. Він удавався до проникливих оцінок і коригування власних обґрунтованих роздумів, якщо тільки бачив у цьому потребу; його концепції були зверифіковані повсякденним життям.Людину Августин постійно зараховує до цінностей, підкреслюючи важливість людського розуму для пізнання істини як причину щастя, підставою якого є єднання з Богом. Як невід’ємний елемент раціональної природи людини він також показує на свободу волі, концептуалізуючи її онтологічно та відрізняючи від свободи як внутрішньої автономії людського духу, що дана людині. Людина серед усього створеного буття займає особливе місце, пов’язане з її розвитком і динамізмом, проте завжди в тісному зв’язку з Творцем.
Посилання
2. Августин, Святий. Сповідь / пер. з лат. Ю. Мушака. Львів : Свічадо, 2008. 356 с.
3. Августин, Святий. Сповідь / пер. з лат. В.С. Бойка. Харків : Фоліо, 2012. 346 с.
4. Вилкен Р.Л. У пошуках обличчя Божого: введення у богослов’я ранньої Церкви / пер. з англ. Львів : УКУ, 2015. 320 с.
5. Виндельбанд В. Августин и средние века. История древней философии. Киев : Тандем, 1995. С. 312–337.
6. Гоголь В. Антропологічне вчення Святого Августина. Вісник Львівського університету. Серія «Філософсько-політологічні студії». 2021. Вип. 37. С. 19–26.
7. Готич М.І. Тріадологія Августина в її інтерпретаціях у сучасній православній теології. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія «Релігієзнавство. Культурологія. Філософія». 2019. № 40(53). С. 45–53.
8. Готич М.І. Оцінка персоналізму Августина Жан-Люк Майоном та Девідом Гартом. Практична філософія. 2019. № 3. С. 138–144.
9. Готич М.І. Тріадологія Августина та сучасна православна теологія. Гілея. 2019. Вип. 145(2). С. 40–44.
10. Гофманн Й. Історія ранньої Церкви: найважливіші аспекти / пер. з нім. О. Конкевича ; за ред. О. Петринка, А. Михалейка. Львів : УКУ, 2019. 244 с.
11. Жданенко С.Б. Теократичні ідеї Августина Блаженного та їх середньовічна імплементація. Вісник НЮУ імені Ярос- лава Мудрого. Серія «Філософія, філософія права. Політологія, соціологія». 2017. № 32. С. 53–63.
12. Жданенко С.Б., Кальницький Е.А., Мелякова Ю.В. Історико-філософська рефлексія передумов ідеї прав людини. Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого. Серія «Філософія, філософія права. Політологія, соціологія». 2021. № 50. С. 115–128.
13. Здіорук С. «Сповідь» Августина і сучасна українська духовність. Августин, Святий. Сповідь / пер. з лат. Ю. Мушака. Київ : Основи, 1996. С. 297–307.
14. Ковальов Д.В. Вплив філософії Аврелія Августина на сучасність. https://shron1.chtyvo.org.ua/Kovalov_Denys/Vplyv_folosofii_Aureliia_Avhustyna_na_suchasnist.pdf
15. Курціус Е.Р. Європейська література і латинське середньовіччя / пер. з нім. А. Онишка. Львів : Літопис, 2007. 752 с.
16. Марченко Н.П., Марченко Я.Ю. Августин Гіппонський: неогуманістичне бачення «Людини Віри» у межах довідкової біографіки. Українська біографістика. 2013. Вип. 10. С. 381–401.
17. Параді М. Августин Гіппонійський. Середньовіччя. Варвари. Християни. Мусульмани / за ред. Умберто Еко. Харків : Фоліо, 2018. С. 287–295.
18. Фірігос А. Вступ до історії патристичної та візантійської філософії (від початків християнства до іконоборства) / пер. С. Угрин ; наук. ред. М. Горяча. Львів : УКУ, 2017. 280 с.
19. Dobkowski M. Augustyn i jego wiedza na temat manicheizmu. Studia Reliologica. 2013. T. 46. Z. 1. S. 55–63.
20. Eckmann A. Obraz Boga w człowieku według świętego Augustyna. Roczniki Humanistyczne. 2003. T. LI. Z. 3. S. 75–84.
21. Kołosowski T. Droga świętego Augustyna do wiary. Seminare. Poszukiwania naukowe. 1994. T. 10. S. 177–190.
22. Kowalczyk S. Człowiek i Bóg w nauce świętego Augustyna. Warszawa: Ośrodek Dokumentycji i Studiów Społecznych, 1988. 278 s.
23. Kułakowski L. Co nas pytają wielcy fiłozofowie: seria I. Kraków: Znak, 2004. 108 s.
24. Marion J.-L. Au lieu de soi. L’approche de Saint Augustin. Paris: Presses Universitaires de France, 2008. 441 p.
25. Nowakowski D. Święty Augustyn a paradoks zła. Acta Universitatis Lodziensis. Folia Philosophica. Ethica-Aesthetica- Practica. 2010. T. 23. S. 61–88.
26. Rzymowska L. Wyznania św. Augustyna w reflekcji fenomenologicznej w ńńI wieku. Scripta Humana: seria monografii naukowych Uniwersytetu Zielonogórskiego. 2021. V. 16. S. 13–31.
27. Sienkiewicz E. Człowiek w myśli św. Augustyna. Teologia w Polsce. 2011. T. 5. Nr 2. S. 259–272.
28. Trape A. Święty Augustyn. Człowiek – duszpasterz – mistyk. Warszawa: Pax, 1987. 359 s.
29. Turzyński P. Cierpienie jako droga w ujęciu św. Augustyna. Vox Patrium. 2010. T. 53. S. 637–653.
30. Wenta M. Koncepcja duszi według Świętego Augustyna. Colloquia Theologica Ottoniana. 2001. T. 1. S. 39–59.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
