ОЗНАКИ СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ ТА США

Анотація

Стаття присвячена всебічному аналізу зовнішньополітичного змісту ознак стратегічного партнерства на прикладі України та США. Констатовано відсутність консенсусних і науково розроблених засад визначення тих чи тих акторів як «стратегічних партнерів»; проблемні питання у формулюванні та пріоритезації окремих ознак у контексті парадигми стратегічного партнерства в політологічних дослідженнях. Методологічною основою статті є політична лінгвістика, теорія політології, теорія геостратегії, герменевтичний аналіз, теорія ігор.Указано види політичної взаємодії: стратегічне партнерство, партнерські відносини, прагматичні відносини, практичну взаємодію. Установлено чіткий перелік ознак, які описують стратегічне партнерство. Продемонстровано, що серед стратегічних партнерів наявні суттєві геостратегічні розбіжності як щодо спільних цінностей, так і щодо ставлення до України, бачення її ролі та шляхів формування гарантованого і стійкого тривалого миру, притягнення до відповідальності міжнародних злочинців російського режиму, що вчинили міжнародні злочини через війну проти України. Констатовано, що коаліція інтересів і коаліцій дій не завжди збігаються, що, відповідно до теорії ігор, зменшує функціонал виграшу. За допомогою герменевтичного методу й методів політичної та правничої лінгвістки встановлено численні колізії в актах стратегічної правотворчості, що визначають зовнішню політику України, продемонстровано нечіткість ознак, якими послуговуються під час визначення певного міжнародного актора стратегічним партнером. На конкретних прикладах взаємодії зі США, Туреччиною, КНР доведено різноаспектність процесів зовнішньополітичної взаємодії, водночас відмежовано її й стратегічне партнерство через проведення чітких червоних ліній для партнерів на підставі встановлення конкретних ознак, які визначають партнера стратегічним саме для України. Формулювання ознак стратегічного партнерства уможливлює встановити, що відносини стратегічного характеру мають бути спрямовані на реалізацію українських національних інтересів, на базі українських національних цінностей з метою ствердження української державності й національної ідентичності, гарантування територіальної цілісності, непорушності державного кордону, державного суверенітету й незалежності, визнання суверенної рівності, міжнародної суб’єктності України та повага до неї.Запропоновано легітимізувати найістотніші ознаки стратегічного партнерство в оновленій Стратегії зовнішньополітичної діяльності України.