ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛОНІЇ ТА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ У ПОЛЬЩІ З ЧАСУ ЗМІНИ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ ДО СЬОГОДЕННЯ
Анотація
У статті досліджено процес політичного життя як систему поведінки, механізми впливу політичних дій, вчинків на характер політичних інститутів і структур у 90-х роках ХХ ст. в Республіці Польща й Україні, пов’язаний зі зміною політичних систем обох держав. Норми діяльності громадських організацій поляків та українців актуалізуються через політичні норми, принципи та традиції, що визначають і регулюють суспільно-політичне життя суспільства. Зміна комуністичного режиму в обох державах дала можливість створення простору взаємостосунків між нашими націями. Це відбувалося через діяльність різного роду громадських організацій – полонії в Україні та української спільноти в Польщі. Досліджено та проаналізовано трансформаційні зміни політичних систем, структуру стосунків між двома сусідніми державами, де важливу роль відіграє громадсько-культурне співробітництво, що є найефективнішим засобом об’єднання. Саме наукові, освітні, мистецькі зв’язки між народами характеризуються масовістю та стійкістю, сприяють духовному взаємозбагаченню українців і поляків. Польсько-українська співпраця постійно набуває нового змісту та нової якості, стає можливою завдяки не тільки політичній волі українських і польських еліт, але й науковому поясненню складних та суперечливих подій минулого, висвітленню позитивних моментів в українсько-польських стосунках сьогодення. Аналізуючи процеси, що привели до змін посткомуністичної Польщі й України, звертаємо увагу на розвиток опозиційного руху, авторитет тодішніх еліт, лідерів незалежної профспілки «Солідарність», інтелектуалів із культурно-освітнього середовища України. Політичні трансформації, ті зміни, що відбулися в Україні на початку ХХІ ст. найбільше підтримує Польща, її громадські організації та урядові структури, парламент, Міністерство закордонних справ Польщі, польські депутати Європарламенту, колишні та чинний президенти. Україна отримала підтримку й від багаточисельної громадської спільноти українців у Польщі під час кривавих подій Революції гідності, військової агресії Росії, окупації Криму та різного роду втручань у внутрішні справи суверенної держави.
Посилання
2. Макар Юрій, Горний Михайло, Макар Віталій. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915–1947). Дослідження. Спогади. Документи. Т. 3. Чернівці : Букрек, 2015. 960 с.
3. Угода «Про співробітництво прикордонних воєводств-областей Республіки Польща і України». 18 грудня 1991 р. https://zakon.rada.gov.ua.
4. Тимчасове положення про недільну школу національних меншин України. Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 1992. № 23. С. 26–29.
5. Наталія Кротік. Взаємодія державних структур і доброчинних організацій та фондів у становленні освіти єврейської меншини у незалежній Україні. https://library.udpu.edu.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/17/visnuk_23.pdf.
6. Стрільчук Л. В., Пасічник А. Ю. Президентський вимір сучасних польсько-українських відносин : монографія. Луцьк : Терези, 2020. 360 с.
7. Рудницький С. В. Суспільно-політичні інтереси поляків незалежної України : монографія. Житомир : ФОП Євенок О. О. 622 с.
8. Євгеніуш Вілковський. Між Холмом і Луцьком. Простір громадянського діалогу 2003–2013. Холм – Луцьк, 2014. 162 с.
9. Halina Panyshko, Henrikh Stronsky. Polish societies role in the “Third sector” development in Volyn / The Modern Higher Edukation Review No. 3, Kyiw – Warshawa, 2018. P. 18–25.