ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ В РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА (90-ТІ РОКИ ХХ – ПОЧ. ХХІ СТ.): ТЕНДЕНЦІЇ, ЕВОЛЮЦІЯ ТА ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

Микола Буліга

doi:10.32782/2305-9389/2024.31.12

Микола Буліга Волинський національний університет імені Лесі Українки https://orcid.org/0009-0003-0864-7984

DOI: https://doi.org/10.32782/2305-9389/2024.31.12

Ключові слова: історична пам’ять, історична політика, Республіка Польща, Україна, колективна пам’ять, індивідуальна пам’ять, тенденції, новітні підходи.

Анотація

У статті аналізуються особливості формування та еволюції державної політики історичної пам’яті в Республіці Польща в період 90-х років ХХ – перших двох десятиріч ХХІ століття. Доведено, що державна політика історичної пам’яті зазнала в досліджуваний період еволюційних змін. Автор статті аналізує основні тенденції в еволюції державної політики історичної пам’яті, виокремлює особливості, що увиразнювали зміни в історичній політиці та державній політиці історичної пам’яті, проводить паралелі з Україною. На сучасному етапі проблеми історичної пам’яті та державної історичної політики є досить актуальними й викликають інтерес не лише дослідників-науковців, а й широкого суспільного загалу. Представлена стаття спирається на аналіз широкої історіографічної бази й, безумовно, буде цікавою не лише для фахівців, а й для представників органів державної влади та місцевого самоврядування, які є відповідальними за формування та реалізацію державної політики історичної пам’яті. Сучасний науковий дискурс стосовно оцінки важливих аспектів історичного минулого переріс не лише рамки наукових обговорень, а й державні кордони, що нерідко проявляється у використанні історії задля політичних маніпуляцій суспільною думкою. Колективні уявлення про минуле набувають ціннісно-смислового виміру виключно в соціальному контексті й детермінуються «соціальними рамками». Людські спільноти реконструюють минуле на потребу сьогодення. Зміни соціально-політичного контексту неминуче тягнуть за собою переформатування колективної пам’яті, що яскраво увиразнилося на прикладі Республіки Польща. Історична пам’ять конструюється та твориться суспільством. Ці процеси можуть відбуватися стихійно, або як наслідок змін у суспільстві, або ж можуть відбуватися цілеспрямовано та свідомо. В останньому випадку говорять про творення політики пам’яті. Політика пам’яті формується та здійснюється державою як легітимним представником усього суспільства. До простору формування політики пам’яті долучається безліч суб’єктів (зокрема, політичні сили, засоби масової інформації, регіональні представництва тощо).

Посилання

1. Договір про добросусідство, дружні взаємини та співробітництво від 18 грудня 1992. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 43. С. 613.
2. Єдліцький Є. Поєднання? Але кого з ким? URL: http://prima.lnu.edu.ua/Subdivisions/um/um
3. Коник А. «Історична пам’ять» та «політика пам’яті» в епоху медіа культури. Вісник Львівського університету. Вип. 32. Львів, 2009. С. 153–163.
4. Yarosh Y., Kalishchuk O. History, Historical Memiry, Memory Policy: theoretical and methodological aspect. URL:
http://catalog.liha-pres.eu/index.php/liha-pres/catalog/download/124/1423/3155-1?inline=1
5. Нінічук А. В. Концепт історичної пам’яті як чинник ускладнення українсько-польських взаємин. VІ Всеукраїнські політологічні читаття імені професора Богдана Яроша : зб.наук.пр./ за аг.ред. В. І. Бортнікова, Я. Б. Яроша. Луцьк : Вежа-Друк, 2017. С. 77–79.
6. Солдатенко В. Проблеми політики національної пам’яті і завдання її наукового забезпечення. Український інститут національної пам’яті. URL: http://www.memory.gov.ua/publication/problemi-politiki-natsionalnoi-pam-yati-izavdannya-ii-naukovogo-zabezpechennya
7. Стрільчук Л. Історична пам’ять українців та поляків: пошук шляхів примирення чи привід до конфлікту? Історичні та політологічні дослідження. Науковий журнал. Спеціальний випуск: доповіді на міжнародній науково-практичній конференції «Трансформації історичної пам’яті». Вінниця, 2018. С. 176–183.
8. Стрільчук Л., Нінічук А. Війна пам’яті та війни пам’ятників у сучасних українсько-польських відносинах. Луцьк : Вежа-Друк, 2019. 368 с.
9. Стрільчук Л. В., Стрільчук В. В. Інституційні складові українсько-польських гуманітарних взаємин та співробітництва. Монографія. Луцьк : Волинські старожитності, 2013. 258 с.
10. Стрільчук Л. Паралелі історичної пам’яті у сучасних українсько-польських відносинах: співзвучності та протиріччя. Історичні і політологічні дослідження. Науковий журнал. № 2 (67), 2020. Вінниця, 2020. С. 328–335.
11. Стрільчук Л. Сучасний польський націоналізм і українсько-польські суперечності – нові обличчя старих проблем. Історичні і політологічні дослідження. Науковий журнал. № 1 (64). Вінниця, 2019. С. 192–200.
12. Стрільчук Л. В. Україна – Польща: від добросусідських відносин до стратегічного партнерства (кінець ХХ – початок ХХІ століття). Монографія. Луцьк : Волинські старожитності, 2013. 608 с.
13. Хахула Л. Україна та українці в офіційному та медійному дискурсах сучасної Польщі (перша половина 1990-х років). Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. 2010–2011. Вип. 3–4. С. 223–223.
14. Halbwachs M. The Social Frameworks of Memory. Oxford University Press Incorporated, 2023.
15. Шаповал Ю. Політика пам’яті в сучасній Україні. Політика і права людини. URL: http://khpg.org/index.php?id=1230112797
16. Dziennik Ustaw RP. 1993. Nr 125. Poz. 573.