УЧАСТЬ АРСЕНА РІЧИНСЬКОГО В ОРГАНІЗАЦІЇ «ПЛАСТУ» В ЗАХІДНІЙ ВОЛИНІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Олена Кравчук

doi:10.32782/2305-9389/2024.31.03

Олена Кравчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-0227-7260

DOI: https://doi.org/10.32782/2305-9389/2024.31.03

Ключові слова: Арсен Річинський, «Пласт», українська молодь, Західна Волинь, міжвоєнний період.

Анотація

У статті проаналізовано участь Арсена Річинського, відомого громадсько-політичного й культурно- просвітнього діяча, в організації «Пласту» в Західній Волині в міжвоєнний період. Наголошено на тому, що він, зацікавившись ідеями «Пласту», який функціонував у Східній Галичині, доклав значних зусиль для його популяризації на окреслених теренах. Власне, мотиваційна складова появи інституції зумовлювалася нагальною потребою в організації української молоді в протистоянні політиці польської влади. Офіційно «Пласт» оформлено як спортивні гуртки при «Просвіті». Висвітлено роль А. Річинського в організації повітової пластової управи у Володимирі-Волинському. Зокрема, у липні 1925 р. він особисто організував два пластові курені у Володимирі-Волинську: чоловічий – імені Івана Франка та жіночий – імені Лесі Українки. Наголошено на тому, що А. Річинський надавав важливого значення пластовому вихованню української молоді, вважав його необхідним для формування національної свідомості. Система виховання пластунів розмежовувалася на духовну та фізичну. Перша – вивчення історії, традицій, культури рідного народу. Друга – мандрівки рідним краєм, змагання й ігри у виїзних таборах. Пластові табори з пластунами Володимирського повіту відвідував А. Річинський. Окрім організації літніх пластових таборів, А. Річинський у Володимирі-Волинському започаткував пластову бібліотеку, яка наприкінці 1929 р. нараховувала близько 200 різноманітних видань. Охарактеризовано четверту загальну пластову зустріч, яка відбулася 19–20 серпня 1927 р. поблизу містечка Олександрія, після чого польська влада заборонила діяльність «Пласту». Пластові осередки перейшли в підпілля, зосередили свою працю на поширенні періодики серед українства, поповненні власної книгозбірні, читанні творів з історії України, їх популяризації, організації вечорів, вистав тощо. Перебуваючи в підпіллі, пластуни стають членами УВО, активно підтримують націоналістичне підпілля, А. Річинський стає довіреною особою ОУН у Володимирському повіті.

Посилання

1. Боровський В. До історії українського Пласту на Волині. Пластовий шлях. 1970. Ч. 1–2. С. 117–123.
2. Візітів Ю. Зародження Пласту на Волині. Пластовий шлях. 2005. Ч. 1. С. 26–28.
3. Візітів Ю. Пластовий рух на Волині в міжвоєнний період : монографія. Рівне : Волинські обереги, 2008. 180 с.
4. Візітів Ю. Пластовий сеніор А. Річинський: «До щастя, слави і свободи». Арсен Річинський: видатний український громадський діяч і науковець-релігієзнавець. Науковий збірник. Київ – Кременець, 2007. С. 17–23.
5. Дем’янюк О. Діяльність пластових осередків на Волині. Держава та армія. 2002. № 451. С. 109–112.
6. Держархів Волинської обл. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 1838. Інформація про діяльність української націоналістичної організації «Пласт» в Володимирському повіті 1928 р. 16 арк.
7. Держархів Волинської обл. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 1858. Інформація Володимирської повітової поліції про діяльність членів УВО 1928–1930 рр. 94 арк.
8. Держархів Волинської обл. Ф. 46. Оп. 9. Спр. 1026. Інформація воєводської коменди державної поліції про діяльність «Просвіти» на Волині 1928 р. 8 арк.
9. Держархів Волинської обл. Ф. 46. Оп. 9. Спр. 1325. Інформація повітових староств про діяльність спортивної секції «Пласт» товариства «Просвіти» 1929 р. 9 арк.
10. Держархів Рівненської обл. Ф. 300. Оп. 1. Спр. 95. Рапорти про громадсько-політичний стан в повіті. Інформація про Рівненський з’їзд Просвіти 1926 р. 116 арк.
11. Левицький С. Стріча в Олександрії. Молоде життя. 15 вересня 1927 р. С. 3.
12. Левицький С. Український Пластовий Улад в роках 1911–1945 у спогадах автора: (причинки до історії Пласту). Мюнхен : Молоде життя, 1967. 132 с.
13. Луцький В. Активний туризм у діяльності молодіжних пластунських організацій Західної України (20−30 рр. ХХ ст.). Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2010. № 1. С. 21–26.
14. Мариняк М. Митрополит у пластовому таборі (спомин). Юнак. 1978. Ч. 8–9 (179–180). С. 4–6.
15. Річинський А. Бої за Володимир-Волинський. Літопис Червоної Калини. Львів, 1930. Ч. VII–VIII. Липень – серпень. С. 14–16.
16. Річинський А. До щастя, слави і свободи (редакторська підготовка П. Мазура та А. Гудими). Матеріали VІІІ Міжнародних Річинських читань. Київ – Кременець, 2012. С. 221–260.
17. Савчук О. Розвиток руху пластунів на Волині у міжвоєнний період // Велика Волинь: минуле і сучасне. Хмельницький; Ізяслав; Шепетівка, 1994. С. 345–347.
18. Скакальська І. Громадський потенціал української інтелігенції Західної Волині (1921–1939 рр.). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2015. Вип. 42. С. 77–81.
19. Тижук Ф. Початки Пласту на Волині: (перша зустріч пластунів Волині й Галичини). Літопис Волині. Науково-популярний збірник волинезнавства. Вінніпег, 1982. Ч. 13–14. С. 51–54.
20. Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (21–22 листопада 1996 р.). Івано-Франківськ : Видавництво «Плай», 1997. 452 с.
21. ЦДІАЛ України. Ф. 389. Оп. 1. Спр. 185. Звіти, протоколи сходин, листування з пластунами Волині та ін. матеріали про діяльність 61-го куреня ім. І. Богуна 1922–1927 рр., 79 арк.
22. ЦДІАЛ України. Ф. 389. Оп. 1. Спр. 184. Протокол І-го з’їзду представників куренів 7-го та 8-го пластових округів, який відбувся в Олександрії 20 серпня 1927 р., 10 арк.
23. ЦДІАЛ України. Ф. 389. Оп. 1. Спр. 22. Звіти про діяльність Верховної команди «Пласту». 80 арк.
24. ЦДІАЛ України. Ф. 389. Оп. 1. Спр. 750. Квартальні звіти про діяльність пластових куренів на Волині 1926–1928 рр. 68 арк.
25. ЦДІАЛ України. Ф. 389. Оп. 1. Спр. 751. Про діяльність пластових куренів на Волині. Діяльність 62-го куреня на Волині 1927–1928 рр. 24 арк.