ЛУЦЬКИЙ МІКРОРЕГІОН У XVI–XVII СТОЛІТТЯХ: ДО ПИТАННЯ ПРОСТОРОВОГО ВИОКРЕМЛЕННЯ

Анотація

У статті здійснено спробу локалізації у середньому Надстир’ї мікрорегіону із центром у м. Луцьк упродовж XVI–XVII ст. Важливе місце посідає окреслення меж та чинників, які впливали на його формування і трансформацію. Луцьк був важливим економічним та адміністративним містом Східної Європи ранньомодерного періоду. Як і інші значні українські міста, Луцьк був оточений землеробською округою, що слугувала передусім для повноцінного існування адміністративного центру Волинського воєводства. Луцька округа відрізнялася від більшості земель Волинського воєводства за формами землеволодіння. Також навколо Луцька існувала мережа укріплених пунктів, таких як замки в Торчині, Хорлупах, Рожищі, укріплені двори в Крупі та Баєві які, ймовірно, утворювали загальну лінію оборони на підступах до міста. На основі аналізу наявних джерел автор висловив думку, що протягом XVI–XVII ст. у середній течії р. Стир та її приток існував умовно відокремлений мікрорегіон, який сформувався навколо Луцька. Підраховано, що мікрорегіон композиційно включав Луцьк із передмістями, кілька менших за розміром і значенням навколишніх міст, а також мережу сіл. До мікрорегіону входили Луцька, Садівська, Торчинська, Полонківська, Перемильська, Торговицька волості. Південна та західна межі проходили по адміністративному кордоні з Белзьким воєводством та Володимирським повітом. На півночі мікроорегіон був обмежений землями Четвертинських, що починалися за Рожищем. Зі сходу межею виступали Олики, які знаходився у власності Радзивіллів, і володіння Острозьких навколо Дубна. На думку автора, важливу роль у формуванні Луцького мікрорегіону зіграла низка чинників. Серед них варто виокремити: природний чинник, оскільки мікрорегіон був об’єднаний водними шляхами сполучення та мав схожі природні умови, зокрема рослинність, ґрунти, рельєф; економічне життя, яке концентрувалося навколо воєводського центру; адміністративний чинник, який частково виокремлював Луцький мікрорегіон від оточуючих його земель. Також важливим чинником консолідації виступало дрібне та середнє шляхетське землеволодіння, яке переважало в околицях Луцька.