ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ДАВНЬОРУСЬКИХ ОСЕРЕДКІВ ЯЗИЧНИЦТВА НА ЛІВОБЕРЕЖЖІ СЕРЕДНЬОЇ ПОДНІСТРЯНЩИНИ

Сергій Семенчук

doi:10.32782/2305-9389/2023.28.47

Сергій Семенчук https://orcid.org/0000-0002-4745-7468

DOI: https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.28.47

Ключові слова: лівобережжя Середньої Подністрянщини, осередок, язичництво, джерело, археологія

Анотація

У публікації схарактеризовано історію археологічних досліджень і наукових відкриттів низки язичницьких осередків давньоруського часу лівобережжя Середньої Подністрянщини. Проаналізовано джерельну базу й історіографію культових об’єктів регіону, а саме: Збруцького ідола; городищ-святилищ Богит, Звенигород, Говда, Іванківці; ритуального жертовника в місті Городок; городища-сховища селища. Хребтіїв та сокілецького могильника. Акцентовано увагу на археологічні джерела й історіографію відомого в науці збруцького ідола. Проаналізовано роботи істориків другої половини ХІХ–ХХ століття І.І. Срезневського, Я.Ф. Головацького, П.Н. Батюшкова, Ф.Д Гуревич, В.В. Сєдова, Б.О. Рибакова, висвітлено думки вчених стосовно іконографічних зображень і уособленняскульптури із Святовитом. Розглянуто археологічні джерела, які окреслено в роботах і наукових звітах археологічних експедицій 80-х років ХХ століття Б.О. Тимощука й І.П. Русанової, що вказують на місцезнаходження скульптури та її хронологічну приналежність. У звітах дослідники детально описують історію досліджень трьох пам’яток язичництва на річці Збруч – Богит, Звенигород, Говда, схиляються до думки, що всі три городища утворюють культовий комплекс на Збручі, який існував до ХІІІ століття. Висвітлено науковий доробок О.М. Приходнюка, який проводив археологічні дослідження ритуального жертовника в 1966–1968 роках у містечку Городок на Хмельниччині. Розвідкові дослідження в 1987 році здійснено археологічною експедицією під керівництвом В.І. Якубовського на давньоруському городищі-святилищі поблизу селища Іванківці Сатанівської селищної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області. Спростовано наукову інформації дослідників стосовно приналежності хребтіївського городища-сховища до городища святилища, що в Новоушицькій селищній територіальній громаді Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Давньоруський поховальний обряд є предметом досліджень В.А. Захар’єва, який у 90-і роки ХХ століття проводив археологічні розкопки ґрунтопідплитового могильника ХІІ–ХІІІ століття в селищі Сокілець Дунаєвецької міської територіальної громади Хмельницької області, про що засвідчують наукові звіти експедицій дослідника та низка публікацій.

Посилання

1. Аннотированные списки на памятники археологи Городоцкого района // Науковий архів археологічної лабораторій Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Ф. 8. Пам’ятки Хмельницької області. 249 арк.
2. Батюшков Н.П. Подолия. Историческое описание. Санкт-Петербург : типография Товарищества «Общественная польза», 1891. 264 с.
3. Брайчевский М.Ю. Археологическая разведка в Новоушицком районе Хмельницкой области. Археологічні пам’ятки УРСР. 1955. Т. V. С. 178.
4. Брайчевский М.Ю. Отчет о работе Среднеднестровской экспедиции ИА АН УССР в 1951 г. (с. Иванковцы) Каменец-Подольская область // Науковий архів інституту археології НАН України. Ф. 64. Спр. 1951/9 б. 44 арк.
5. Винокур І.С. Давньослов’янське і давньоруське язичництво на Середньому Дністрі. VII Подільська історико-краєзнавча конференція. Секція археології : тези доповідей. Кам’янець-Подільський, 1987. С. 41–43.
6. Головацкий Я.Ф. Объ изсльдовании памятников русской старины, сохранившихся в. Галичинь и Буковинь. Труды І Археологического съезда в Москве 1869 г. Москва : Синодальная Типография, 1871. С. 219–240.
7. Гуревич Ф.Д. Збручский идол. Материалы исследований по археологии. 1941. № 6. С. 279–287.
8. Захар’єв В.А. Давньоруські язичницькі та християнські святині Сокільця. Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій : збірник наукових праць. Вип. ІІІ. Кам’янець-Подільський : Абетка-НОВА, 2003. С. 75–77.
9. Захар’єв В.А. Дослідження на Дунаєвеччині. Археологічні дослідження на Україні 1992 р. Київ, 1993. С. 64–65.
10. Захар’єв В.А. Звіт про розкопки давньоруських могильників поблизу села Сокілець Дунаєвецького району Хмельницької області у 1995 р. // Науковий архів інституту археології Національної академії наук України. Ф. 64. Спр. 1995/57 24 с.
11. Захар’єв В.А. Місце та роль Сокільця в історії Поділля. ACADEMIA на пошану професора Л.А. Коваленка (90-річчя від дня народження): історичні дослідження. Кам’янець-Подільський, 1997. Т. І. С. 71–73.
12. Захар’єв В.А. На Галицькому порубіжні. Літопис Хмельниччини: краєзнавчий збірник. Хмельницький, 2001. С. 13–17.
13. Захар’єв В.А. Сокілецька церква ХІІ–ХІІІ ст. у контексті давньоруського дерев’яного зодчества України. Історія, культура та освіта: християнський вимір (до 1025-річчя Хрещення Київської Русі та 20-річчя Хмельницької єпархії УПЦ). Хмельницький : Видавництво ХІ МАУП, 2013. С. 238–248.
14. Історія міст і сіл Української РСР. Тернопільська область : у 26 т. Київ : Інститут історії Академії наук УРСР, 1973. 640 с.
15. Кафедра історії країн Східної Європи і археології, індекс 20-03. Річний звіт про навчально-виховну роботу кафедри за 1995–1996 н. р. // Державний архів Хмельницької області. Ф. Р.-302. Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут. Оп. 12. Спр. 939. 19 арк.
16. Козак Д.Н. Венеди. Київ : Інститут археології НАН України, 2008. 470 с.
17. Масан О.М., Мисько Ю.В. Патріарх української та буковинської археології. Борис Онисимович Тимощук: Бібліографічний покажчик (до 80-річчя від дня народження). Чернівці : Місто, 1999. 39 с.
18. Маярчак С.П. Археологічні пам’ятки ІХ–ХІІІ ст. Лівобережжя Середнього Подністров’я. Кам’янець-Подільський : ПП Мошак М.І., 2006. 96 с.
19. Маярчак С.П. Історико-культурний розвиток Середньодністровського Лівобережжя у ІХ–ХІІІ ст. і формування Пониззя : монографія. Хмельницький : ФОП Сторожук О.В., 2018. 488 с.
20. Михайлина Л.П., Пивоваров С.В. Життєвий та творчий шлях Б.О. Тимощука. Східноєвропейські старожитності в добу середньовіччя : тези Міжнародної наукової конференції. Присвячено 90-річчю з дня народження видатного вітчизняного археолога Б.О. Тимощука. 10–11 квітня 2009 р. Чернівці : Зелена Буковина, 2009. С. 3–4.
21. Науковий звіт про дослідження у 1994 р. давньоруського могильника в урочищі «Батарея» поблизу с. Сокілець Дунаєвецького району Хмельницької області // Науковий архів Хмельницького обласного краєзнавчого музею. Ф. О-100. 17 арк.
22. Приходнюк О.М. Слов’яни на Поділлі (VI–VII ст. н.е.). Київ : Наукова думка, 1975. 155 с.
23. Русанова И.П. Отчет о работе Прикарпатской экспедиции ИА АН УССР 1984 г. // Науковий архів інституту археології Національної академії наук України. Ф. 64. Спр. 1984/97. 23 арк.
24. Русанова И.П., Тимощук Б.А. Отчёт о работе Прикарпатской экспедиции Института археологии АН СССР за 1988 г. // Науковий архів інституту археології Національної академії наук України. Ф. 64. Спр. 1988/62. 41 арк.
25. Русанова И.П., Тимощук Б.А. Збручское святилище. Советская археология. 1986. № 4. С. 90–99.
26. Русанова И.П., Тимощук Б.А. Исследования второго Збручского (Крутиловского) святилища. Археологические открытия 1985 г. Москва : Наука, 1987. С. 401–402.
27. Русанова И.П., Тимощук Б.А. Языческие святилища древних славян. Москва : Ладога-100, 2007. 304 с.
28. Русанова И.П., Тимощук Б.А. Отчет о работе Прикарпатской экспедиции ИА АН СССР за 1985 г. // Науковий архів інституту археології Національної академії наук України. Ф. 64. Спр. 1985/110. 22 арк.
29. Русанова І.П., Тимощук Б.А. Отчет о работе Прикарпатской экспедиции ИА АН СССР за 1987 г. // Науковий архів інституту археології Національної академії наук України. Ф. 64. Спр. 1987/111. 55 арк.
30. Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. Москва : Наука, 1987. 365 с.
31. Седов В.В. Восточные славяне в VI–XIII вв. Москва : Наука, 1982. 327 с.
32. Семенчук С.О. Історіографічний огляд та джерельна база досліджень язичницької культури лівобережної частини Середнього Подністров’я в І тис. до н.е. – пер. пол. І тис. н.е. Матеріали ХІІІ Подільської історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 80-річчю від дня народження І.С. Винокура, 18–19 листопада 2010 р. Кам’янець-Подільський : Абетка, 2010. С. 46–50.
33. Срезневский И.И. Збручский истукан Краковского музея. Записки Русского Археологического Общества. 1853. Т. 5. С. 163–196.
34. Тимощук Б.А. Об археологических признаках восточнославянских городищ-святилищ. Древние славяне и Киевская Русь. Киев : Наукова думка, 1989. С. 74–83.
35. Тимощук Б.А., Русанова И.П. Славянские святилища на Среднем Днестре и в бассейне Прута. Советская археология. 1983. № 4. С. 161–173.
36. Тимощук Б.О. Східні слов’яни VII–Х ст.: полюддя, язичництво, початки держави. Чернівці : Прут, 1999. 220 с.
37. Якубовський В.І. Розвідкові дослідження у Городку та Іванківцях. Городоччина: минуле й сучасність у контексті історії Поділля : збірник наукових праць. Городок : БМ, 1994. С. 41–43.