ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

Анотація

У добу середньовіччя демографічні процеси впливали практично на усі сфери життя тогочасного західноєвропейського суспільства. Зміна демографічних показників зумовлювалась різними чинниками: природно-біологічними, соціальними, економічними. У період раннього середньовіччя демографічну ситуацію в Європі визначали насамперед міграційні рухи, які змінили етнічну карту континенту, вплинули на склад населення багатьох європейських країн, їхній, побут і традиційну культуру. Починаючи з Х ст. спостерігалось стрімке зростання населення, яке набуло характеру «демографічного буму». Серед факторів, які позитивно вплинули на демографічну ситуацію в середньовічній Європі, назвемо: внутрішню колонізацію, т. б. освоєння раніше необжитих земель, зміну раціону харчування європейців, в якому значну роль починають відігравати м’ясо-молочні продукти, сувору заборону обмеження народжуваності, встановлену церквою, широке розповсюдження практики позашлюбних відносин, низький вік вступу у шлюб (для жінок він складав 15–16 років, для чоловіків – 18–19 р.). Демографічне зростання тривало до початку XIV ст., коли в Європі розпочалась епідемія «Чорної смерті». Втрати від неї оцінюються дослідниками від третини до половини населення західновропейських країн. Модель шлюбу в середньовічній Європі значною мірою була успадкована від античного Риму, де поруч із «офіційним» (законним) шлюбом широко розповсюдженою формою стосунків між чоловіком і жінкою був конкубінат. В еволюції середньовічної шлюбної традиції важливим етапом стало поступове утвердження моногамного християнського церковного шлюбу, який з XIV ст. став єдиною законною формою подружніх союзів. Рівень народжуваності в Середні віки стабільно залишався високим (7-8 дітей на сім’ю), однак високою була й дитяча смертність (близько половини дітей не доживали до десятилітнього віку). Великі показники смертності зберігались і серед дорослих. Факторами, які негативно впливали на демографічну ситуацію, були насамперед війни, голод та епідемії. Як наслідок показник середньої тривалості життя в Західній Європі заледве сягав 40–45 років для чоловіків і 35 років для жінок. В період пізнього середньовіччя спостерігалась тенденція до поступового зменшення показників дитячої смертності та поступового збільшення середньої тривалості життя.