РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ЧИТАННЯ В ІМПЕРСЬКІЙ РОСІЇ (ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)
Анотація
У статті розглянуто сукупність правил та заходів, які встановлювали норми споживання легальної інформації з метою певного впливу на читачів, а також проаналізовано адміністративні та бюрократичні перешкоди, що виникали на шляху доступу визначених соціальних груп до певної літератури. Джерельною базою слугували нормативно-правові акти міністерств і Святійшого Синоду. Одним зі способів обмеження кола читачів було платне користування публічними бібліотеками, які вирізнялися багатим книжковим фондом. Із кінця ХІХ ст. розширення соціального поля читачів через появу масових бібліотек, земських книжкових складів, народних шкіл стимулювало перетворення державної регламентації читання в окремий напрям внутрішньої політики, яку реалізувало, головним чином, Міністерство народної освіти. У його підпорядкуванні знаходилися школи для різних соціальних станів, при яких виникали бібліотеки для широкого кола читачів. Уряд, усвідомлюючи значущість друкованого слова як засобу впливу, особливо на соціальні низи, намагався поставити його під контроль. Найпоширенішим способом регламентації читання був нагляд за бібліотеками: публічними, народними та навчальних закладів. Книжкові заклади підлягали контролю з боку Міністерства народної освіти. Практикувалася дозвільна система допуску літератури в бібліотеки. Урядові розпорядження і каталоги для безкоштовних бібліотек пропускали з маси друкованої літератури лише суворо дозовану частку «благонадійних» книг для широкого кола читачів. Численні циркуляри Міністерства народної освіти визначали правила набуття літератури в учительські, учнівські, народні бібліотеки та бібліотеки-читальні. Перевага надавалася книжкам релігійно-морального змісту, офіційним і довідковим виданням міністерств; художня література займала майже половину пропонованих каталогів, але творчість письменників була представлена переважно одним-двома творами. Після 1905 р. дозвільну систему допуску літератури у бібліотеки-читальні на деякий час скасували, дещо спростили відкриття та функціонування народних бібліотек, увели заявковий порядок організації народних читань, але центральна влада прагнула й надалі сама визначати доцільність або небажаність конкретної літератури для соціальних, вікових або фахових спільнот.
Посилання
2. Агафонова Я. Классика для народа в адаптациях Постоянной комиссии по устройству народных чтений. Новое литературное обозрение. 2019. № 2(156). С. 77–93.
3. Агафонова Я. Литература для народа и центральная аудитория для народных чтений как государственный просветительный проект во второй половине XIX века. Новое литературное обозрение. 2022. № 3. С. 78–92.
4. Айвазян О.Б. Народні бібліотеки Подільської губернії наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Серія «Історія». 2014. № 22. С. 129–134.
5. Алфавитный список произведениям печати, которые на основании Высочайшего повеления 5 января 1884 г. не должны быть допущены к обращению в публичных библиотеках и общественных читальнях. Санкт-Петербург : б. и., 1884. 8 c.
6. Высочайше одобренные временные правила о порядке рассмотрения, одобрения и введения в употребление учебных руководств и пособий для средних инизших учебных заведений ведомства Министерства народного просвещения. Журнал Министерства народного просвещения. 1865. Ч. CXXVI. Апрель. Отд. первое. С. 4–6.
7. Высочайше утвержденное учреждение Министерства народного просвещения. 1863. Июня 18. Именной указ, данный правительствующему Сенату 18 июня 1863 года. Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. Санкт-Петербург : Тип. IIотд. собственной Е. И. В. канцелярии, 1866. Т. XXXVIII. Отд. первое. № 39 751. С. 618–621.
8. Головань Е.В. Книжные фонды библиотек и регламентация чтения во второй половине ХIХ – начале ХХ веков в Костромской губернии. Вестник Костромского государственного университета им. Н.А. Некрасова. 2013. № 4. С. 189–192.
9. Кароєва Т. Народні бібліотеки та читальні Комітетів піклування про народну тверезість (на прикладі Вінницького повіту Подільської губернії). Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Серія «Бібліотекознавство. Книгознавство». 2010. Вип. 2. С. 180–191.
10. Кароєва Т.Р. Провінція у галактиці Ґутенберґа: книжкова культура подолян другої половини ХІХ – початку ХХ ст. : монографія. Вінниця : Нілан-ДТД, 2014. 471 с.
11. Кароєва Т. Українська лубочна книга як різновид масової літератури: книгознавчий погляд. Вісник Книжкової палати. 2014. № 2. С. 30–35.
12. Кароєва Т. Інститут публічних народних читань другої половини ХІХ – початку ХХ ст. як об’єкт вивчення. Освіта, наука і культура на Поділлі. Кам’янець-Подільський, 2015. Т. 22. С. 174–183.
13. Кароєва Т. Підприємці у забезпечення україномовного читача в Російській імперії 1881–1916 рр. Україна модерна: міжнародний інтелектуальний часопис. 2016. Вип. 22. С. 93–115.
14. Каталог книг для употребления в низших училищах ведомства Министерства народного просвещения и для публичных народных чтений: по июнь 1901 г. Санкт-Петербург : б. и., 1901. 263 с.
15. Каталог книг для употребления в низших училищах ведомства Министерства народного образования и для публичных народных чтений. Пругавин А.С. Законы и справочные сведения по начальному образованию. Санкт- Петербург : Изд. О.Н. Попова, 1898. С. 289–369.
16. Каталог учебных руководств и пособий, которые могут быть в гимназиях и прогимназиях ведомства Министерства народного просвещения. Журнал министерства народного просвещения. 1865. Часть CXXVII. Июль. Отд. первое. С. 20–39.
17. Кирієнко О.Ю. Загальна та військова цензура в російській імперії (XVIII – початок ХІХ ст.). Український історичний журнал. 2010. № 4. С. 83–98.
18. Комаровский А.Г. Народные библиотеки и читальни. Энциклопедический словарь / изд. Ф.А. Брокгауз, И.А. Эфрон). Санкт-Петербург : Типо-литография И. А. Эфрона, 1897. Т. XXа (40): Наказный атаман – Неясыти. С. 592–594.
19. Лучкина О.А. Силуэты руководителей детского чтения: священник, министр, генерал и другие. Детские чтения. 2012. Вып. 2. С. 115–135.
20. Лучкина О.А. Институты рекомендательной библиографии для детского чтения в дореволюционной России. Вестник Ленинградского государственного университета им. А.С. Пушкина. Серия «Филология». 2013. № 3. С. 22–34.
21. Мілясевич І. Бібліотека Волинського опікунства про народну тверезість (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Бібліотечна планета. 2007. № 4. С. 21–24.
22. Народные чтения. Энциклопедический словарь / изд. Ф.А. Брокгауз, И.А. Эфрон). Санкт-Петербург : Типо-литография И.А. Эфрона, 1897. Т. XXа (40): Наказный атаман – Неясыти. С. 595–598.
23. О временных мерах по отношению к открытию и содержанию публичных библиотек и кабинетов для чтения. Высочайшее повеление, объявленное министром внутренних дел. 1884. Января 5. Полное собрание законов Российской империи. Собрание третье. Санкт-Петербург : б. и., 1887. Т. IV. № 1 941. С. 3.
24. О даровании некоторых облегчений и удобств отечественной печати. Именной [указ], данный Сенату. 1865. Апреля 6. Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. Санкт-Петербург : Тип. II отд. собственной Е. И. В. канцелярии, 1867. Т. XL. Отд. первое. № 41 988. С. 396.
25. О некоторых переменах и дополнениях в действующих ныне цензурных постановлениях. Выписка из высочайше утвержденной в заседении Совета министров резолюции по делу о цензуре. 1865. Апреля 6. Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. Санкт-Петербург : Тип. II отд. собственной Е. И. В. канцелярии, 1867. Т. XL. Отд. первое. № 41 990. С. 397–406.
26. О передаче цензурных комитетов и отдельных цензоров из Министерства народного просвещения в Министерство внутренних дел. Именной [указ], данный Сенату. 1863. Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. Санкт-Петербург : Тип. II отд. собственной Е. И. В. канцелярии, 1865. Т.XXXVIII. Отд. первое. № 39 162. С. 61–62.
27. Об издании новых правил о народных чтениях. Циркуляр по Киевскому учебному округу. 1901. № 5. С. 180–181.
28. Об отмене правил, утвержденных 15 мая 1890 г., о бесплатных народных читальнях и о порядке надзора за ними. Циркуляр по Киевскому учебному округу. 1906. № 2. С. 79–80.
29. Опыт каталога ученических библиотек средних учебных заведений ведомства Министерства народного просвещения. Санкт-Петербург, 1889.
30. Относительно выбора книг в ученические библиотеки средних учебных заведений. Циркуляр по Киевскому учебному округу. 1906. № 6. С. 314–315. 31. Павлов М.А. Государственная регламентация чтения в России в конце XIX в. Клио. 1999. № 3(9). С. 192–197.
32. Патрушева Н.Г. Цензурное ведомство в государственной системе Российской империи во второй половине ХІХ – начале ХХ века. Санкт-Петербург : Северная звезда, 2013. 620 с.
33. По вопросу о библиотеках для публики при начальных училищах. Циркуляр по Киевскому учебному округу. 1905. № 3–4. С. 153–154.
34. По вопросу о выписке периодических изданий для низших учебных заведений и для бесплатных народных библиотек. Циркуляр по Киевскому учебному округу. 1901. № 6. С 230.
35. Правила 21 мая 1915 г. о народных библиотеках. Библиотекарь. 1915. № 3 – 4. С. 322–324.
36. Правила и программы для церковно-приходских школ и школ грамоты: Правила о церковно-приходских школах: Список книг, бывших на рассмотрении Училищного совета при Святейшем Синоде и допущенных им в церковно- приходские школы и школы грамоты (по 1 дек. 1894 г.) ; 4-е изд. Санкт-Петербург : Синодальная типография, 1898. 112, 20 с.
37. Правила о бесплатных народных читальнях и о порядке надзора за ними. Волынские епархиальные ведомости. 1890. № 19. Часть официальная. С. 449–453.
38. Правила о книжных складах при низших учебных заведениях ведомства Министерства народного просвещения. Циркуляр по Киевскому учебному округу. 1904. № 2. С. 71–73.
39. Правила о народных библиотеках при низших учебных заведениях ведомства Министерства народного просвещения. Циркуляр по Киевскому учебному округу. 1904. № 2. С. 69–71.
40. Правила о народных библиотеках при низших учебных заведениях от 28 февраля 1906 г. ведомства Министерства народного просвещения. Циркуляр по Киевскому учебному округу. 1906. № 4. С. 337–339.
41. Правила о народных библиотеках при низших учебных заведениях ведомства Министерства народного просвещения от 1912 г. Циркуляр по Киевскому учебному округу. 1912. № 9. С. 337–339.
42. Прищепа О. Побутування книжок в культурному просторі міст Правобережної України (ХІХ – початок ХХ ст.). Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». 2015. Вип. 24. С. 36–41.
43. Пругавин А. С. Запросы народа и обязанности интеллигенции в области просвещения и воспитания. Санкт- Петербург : Тип. И.Н. Скороходова, 1895. 547 с.
44. Рейтблат А.И. От Бовы к Бальмонту и другие работы по исторической социологии русской литературы. Москва : Новое литературное обозрение, 2009. 447 с.
45. Савчинський В. Періодична преса: цезурна політика російського уряду (друга половина ХІХ ст.). Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія 6. Історичні науки. 2010. Вип. 7. С. 45–50.
46. Сажок О. Народна читальня Володимир-Волинського Свято-Володимирського братства у 1896–1899 рр. Вісник Львівського університету. Серія «Книгознавство. Бібліографія та інформаційні технології». 2014. Вип. 8. С. 280–287.
47. Сборник узаконений и распоряжений по мужским гимназиям и прогимназиям ведомства Министерства народного просвещения / сост. М.М. Миртовский. Москва : Правоведение, 1911. 851 с.
48. Систематический каталог книгам, рассмотренным Ученым Комитетом Министерства народного просвещения и Ученым комитетом при Св. Синоде, в период с 1869 года по 1874 год включительно и одобренным для мужских и женских гимназий и прогимназий и для реальных, уездных, городских, женских и еврейских училищ, а также для учительских семинарий и институтов / сост. Ив. Кальнев. Одесса : б. и., 1875. 68 с.
49. Узаконения о бесплатных народных библиотеках (читальнях) с приложением примерных их уставов, составленных Санкт-Петербургским комитетом грамотности. Санкт-Петербург : б. и., 1894. 27 c.
50. Указатель книг для детского и народного чтения с обозначением одобренных из них Святейшим Синодом, Министерством народного просвещения, детскими журналами и частными специально для рассмотрения народных и детских книг составлявшимися комиссиями. Москва : Тип. Е.Г. Потапова, 1892. 451 с.
51. По вопросу об употреблении учебных руководств и пособий на местных языках. Циркуляр по Киевскому учебному округу. 1906. № 12. С. 753.
52. По вопросу о порядке разрешения устройства народных чтений. Циркуляр по Киевскому учебному округу. 1905. № 11. С. 625–526.
53. Хавкина Л.Б. Библиотеки, их организация и техника: руководство по библиотековедению ; 2-е изд. Санкт-Петербург : изд. авт., 1911. 404 с.
54. Шарошкіна Н.Г. Розвиток народних бібліотек-читалень на Київщині (кінець ХІХ – початок ХХ століття). ScienceRise: PedagogicalEducation. 2017. № 3(11). С. 41–45.
55. Щербак Н.М. Цензура і влада в умовах реформування Російської імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Публічне право. 2013. № 3. С. 295–301. 56. Щербак Н.М. Цензурна реформа в Російській імперії у системі буржуазних перетворень 60–70-х років ХІХ ст. Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. 2008. Вип. 24. С. 76–79.