КАРТОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА У ВИВЧЕННІ АКТУАЛЬНИХ ПИТАНЬ НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ ВОЛИНІ

Надія Халак

doi:10.32782/2305-9389/2022.spec.13

Надія Халак https://orcid.org/0000-0003-1582-5518

DOI: https://doi.org/10.32782/2305-9389/2022.spec.13

Ключові слова: Волинь, картографічні джерела, українсько-польські відносини, Друга світова війна.

Анотація

У статті порушуються актуальні питання дослідження періоду Другої світової війни на теренах Волині і потреби точної географічної локації населених пунктів. Викладено загальні зауваги щодо використання мап і довідників, які існували на той час, подано їх перелік. Звернено увагу на можливості використання сучасних Інтернет-ресурсів, які удоступнюють перегляд оцифрованих видань та сканованих мап того часу1. В Інтернет-доступі також є можливість користуватися довідковими ресурсами з переліками населених пунктів, які існували у рамках різних адміністративно-територіальних поділів упродовж ХХ ст. Такі цифрові платформи нещодавно створені в Польщі та Україні. Це, зокрема, окремі бази даних населених пунктів Волинського воєводства у міжвоєнний період ХХ ст., підготовлені на основі довідників, які дають можливість пошуку на окремих квадратах карт WIG2. В Україні розпочато створення векторизованої платформи «Волинь інтерактивна», яка має на меті надати цифрову платформу для розвитку досліджень у галузі гуманітарних дисциплін, підготовлених за допомогою інформаційних технологій. «Волинь інтерактивна» дає можливість не лише здійснювати пошук населених пунктів, визначати його існування чи ліквідацію у певний період, а й створювати цифрові проєкти, які корелюють між собою просторові координати населених пунктів, інформацію про них та час або часовий проміжок. Використання згаданих довідкових ресурсів і цифрових платформ є необхідною умовою для написання, зокрема, історичних досліджень. Наведено приклад, як невірна локалізація населених пунктів і плутанина у географічних назвах призводить до помилкових висновків у написанні історії польсько-українського протистояння на Волині в часи Другої світової війни. Дотримання наукової методології дослідження, яка передбачає співставлення інформації історичних джерел із довідниками, використання мап, а також історіографічного досвіду дасть змогу уникнути помилок. Лише міждисциплінарний підхід у дослідженні – співпраця істориків, джерелознавців, географів, картографів – може забезпечити максимальний результат. Цей висновок, очевидно, має бути актуальним і для польських, і для українських істориків.

Посилання

1. История в топографи. URL: https://www.maps4u.lt/ru/maps.php?img=_index_Bessarabia_1-25K&w=600&h=400&cat=57
2. Іщук А.В. Діяльність ВІГ Польщі з картографування західноукраїнських земель у період між Першою та Другою світовими війнами. Часопис картографії. 2011. Вип. 3. С. 160.
3. Кравчук Д.В. Польські формування у радянському партизанському русі на території Західної України (середина 1942 – перша половина 1944 р. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2014. Вип. 40. С. 145–151.
4. Сучасна вебкартографія та її використання у попередженні й ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (crisismapping). Аналітична записка. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/nacionalna-bezpeka/suchasna-vebkartografiya- ta-ii-vikoristannya-u-poperedzhenni-y
5. Халак Н. Коли цифри важливі: скільки українців загинуло під час волинської трагедії? Локальна історія. 2019. № 7. С. 35.
6. Eastern Borderlands Places. URL: https://www.kami.net.pl/kresy/
7. Komoński E. Wobronieprzed Ukraińcami. Działania Polaków na Wołyniui w GalicjiWschodniej w latach 1943–1944 wobec polityki eksterminacyjnej nacjonalistów ukraińskich. Toruń : Wydawnictwo Adam Marszałek, 2013. 488 s., [20] s. tabl.
8. OpenStreetMap credit on IMDB. URL: https://blog.openstreetmap.org/2011/05/20/openstreetmap-credit-on-imdb/
9. Wołyński Dziennik Wojewódzki z dn. 4.I.1936, nr 1 / Urząd Wojewódzki Wołyński. Łuck, 1936. 96 s., Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie Pierwszego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. T. 9 : Województwo wołyńskie. Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. Warszawa, 1923.