ЕМАНСИПАЦІЯ ПО-РАДЯНСЬКИ: МІСЦЕ ТА РОЛЬ ЖІНОК У СУСПІЛЬСТВІ У ПУБЛІЧНОМУ ДИСКУРСІ Й. СТАЛІНА У 1920–1940-Х РР.

Анотація

Авторка доходить висновку, що Й. Сталін допускав суперечливу риторику щодо емансипації жінок, їхньої ролі у житті суспільства, та, нарешті, у збройних силах. Очевидно, що на рівності статей та на важливій ролі жінок у політичному житті та інших, раніше недоступних для них сферах, державний діяч акцентував виключно тоді, коли йому було вигідно використати жіночі ресурси для досягнення певних політичних цілей. Однак про докорінні зміни у гендерних ролях в СРСР за часів правління Й. Сталіна не йшлося, адже твердження про рівність статей змінювалися риторикою, яка закріплювала притаманний патріархальним суспільствам статус-кво у гендерних суспільних ролях, що особливо яскраво прослідковується у публічному дискурсі Й. Сталіна у роки радянсько-німецької війни. Напередодні Другої світової війни Й. Сталін ініціював законодавче закріплення можливості жінок служити у війську на бойових посадах, і навіть призову деяких їх категорій у разі початку воєнних дій. Він, знову таки, аргументував це рівністю чоловіків та жінок у соціумі. Проте під час розгортання бойових дій безпосередньо на території СРСР, яке супроводжувалося активним залученням мешканок Радянського Союзу до справи захисту вітчизни, згадки про них серед категорій населення, які виконували бойові обов’язки, поступилися місцем висвітленню їхніх «традиційних» для патріархального суспільства ролей – як жертв ворога та працівниць промисловості і сільського господарства, які всіляко підтримують своїх чоловіків, що воюють на фронті. На підставі зазначеного можемо констатувати наявність утилітарного підходу до жіночої частини населення з боку очільника СРСР, який активно використовував цю категорію населення для вирішення поточних проблем у державі, однак намагався зберегти наявний статус-кво у гендерних суспільних ролях, що, серед іншого, знайшло відображення у його суперечливому публічному дискурсі щодо жіночої емансипації.