ПРОЯВИ ВПЛИВУ ІСТОРИЧНИХ РЕАЛІЙ 20–30-Х РОКІВ ХХ СТ. НА НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР УКРАЇНЦІВ

Анотація

На основі літератури, періодичних видань та архівних джерел висвітлено вплив антирелігійної кампанії, так званої суцільної колективізації та пов’язаного з нею Голодомору, а також політичних репресій на національний характер українців. Автор зазначає, якщо на початку двадцятих років можна було говорити про українську націю як про глибоко релігійну, котра в цілому щиро вірила в християнське вчення, то в результаті шаленої атеїстичної пропаганди, що переросла в 1930-ті роки в антирелігійну війну з тотальною мобілізацією владних сил, використанням безсоромної брехні, знищенням фортець віри – храмів, релігійність нації деградувала. Більшість нації або ж повірила у привабливі ідеї більшовиків, або ж ретельно приховувала свої релігійні переконання, що привело до дуже відчутної зміни в національному характері, оскільки нова «віра» на відміну від християнства пропагувала не любов, а класову ненависть з усіма її наслідками. У статті визначено, що новий економічний лад, котрий був нав’язаний селянству, і Голодомор у підсумку призвели до втрати такої риси українського народу як абсолютна нетерпимість злодійства. Новий економічний лад спонукав селян дивитися на хліборобську працю як на примусову дію, що не могло не послабити відому українську працелюбність. Хоч, як підкреслює автор, у підсумку ця риса національного характеру суттєво не постраждала. Автор наголошує, що розорення села – основного хранителя національних цінностей, знищення значної частини національної інтелігенції не тільки загальмувало розвиток української культури, але і створило умови для закріплення в характері нації такої риси, як конформізм, що породило в українців почуття меншовартості. Зазначено, що влада підтримувала тенденцію закріплення в національному характері цієї риси і фактично офіційно проголосила меншовартість українського народу порівняно з російським.