ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» НА БУКОВИНІ ТА ЗАХІДНІЙ ВОЛИНІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД: ПОРІВНЯННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗАСАД, ІДЕЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ
Анотація
У статті порівнюється розвиток товариств «Просвіта» на Буковині та Західній Волині в міжвоєнний період. Ці українські землі перебували в той час у складі Румунії та Польщі. Відзначено, що «Просвіта» на Буковині утворилася в січні 1869 р. під назвою «Руська бесіда». Товариство досягло найбільшого піднесення на початку ХХ ст. в умовах австрійського лібералізму. В роки Першої світової війни товариство було бездіяльним. Не встигло воно активізуватися і в часи встановлення української влади на Буковині, бо цей період тривав дуже недовго. Перші «Просвіти» на Волині утворилися тільки в 1916 р. під впливом Українських Січових Стрільців. Активізувалося утворення «Просвіт» під час Української революції в 1917–1918 роках. Однак ситуація змінилася вже 1919 р., коли край перейшов під владу поляків. Польська влада всіляко обмежувала діяльність «Просвіт». Вона не дозволяла створити єдину централізовану крайову «Просвіту». Можна було мати тільки повітові об’єднання. Тому про «Просвіту» як єдину загальну організацію на Волині говорити не доводиться. Відзначено, що в цей час на Західній Волині було проведено декілька з’їздів «Просвіт», на яких розглядалися організаційні питання, боротьба з неписемністю, розроблялися плани дій щодо розвитку українських шкіл, розширення українського книговидання, заснування бібліотек. Однак на середину 30-х років ХХ ст. діяльність «Просвіт» на Західній Волині була припинена під тиском місцевої влади. Замість них насаджувалися «Просвітянські хати», які повинні були втілювати пропольську культурно-освітню політику серед українського населення. На Буковині до 1928 р. зберігався стан облоги, введений румунською владою під час окупації краю в листопаді 1918 р. Товариство «Руська бесіда» та її читальні в таких умовах існували тільки на папері. Більшість філій та місцевих організацій були ліквідовані. Відбувалося закриття українських шкіл, обмежувалося проведення культурно-освітніх заходів. Після зняття стану облоги діяльність «Руської бесіди» дещо активізувалася. Цьому сприяло відзначення 60-річчя заснування товариства. Однак румунська влада жорстко контролювала будь які заходи, організовані товариством. За таких умов воно так і не змогло вийти на довоєнний рівень діяльності. Тим не менше, навіть після встановлення фашистської диктатури в Румунії 1938 р. товариство формально продовжувало існувати. Закрили його більшовики в 1940 р. Відзначено, що в ідейному плані та щодо найбільш поширених форм діяльності, «Просвіти» і на Волині, і на Буковині були тотожними. Організаційно буковинська «Руська бесіда» була краще структурована, мала затверджений владою статут, який чітко визначав цілі і завдання товариства. «Просвіти» Західної Волині не змогли створити єдиної організації через перешкоджання польської влади, що обмежувало можливості координації просвітянської діяльності. Одним із специфічних засобів боротьби польської влади з українськими «Просвітами» на Західній Волині стало заснування «Просвітянських хат», повністю підпорядкованих польській владі. Загалом, ні «Просвіти» на Волині, ні «Руська бесіда» на Буковині в умовах панування чужих держав не могли в повному обсязі виконувати ті завдання, які ставили перед собою і яких вимагала від них українська громадськість.
Посилання
2. Відновлюймо старі товариства. Час (Чернівці). 1928. 28 лист. С. 1–2.
3. З читального руху. Діло (Львів). 1929. 27 січ. С. 2.
4. З читального руху. Час (Чернівці). 1928. 4 груд. С. 1.
5. Звіт з діяльності просвітного товариства «Руська бесіда». Народний голос (Чернівці). 1911. 22 серп.
6. Крамар Ю. Ліквідація товариства «Просвіта» на західноволинських землях (1928–1933 рр.). Науковий Вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Історичні науки. Луцьк, 2016. № 3. С. 58–62.
7. Кучерепа М. Просвіти і просвітянські хати – українські національні культурні осередки Волині у міжвоєнний період. Літопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис. Луцьк, 2018. Ч. 19. С. 96–104.
8. Кучерепа М. Становлення та діяльність просвітницьких організацій на Волині (1918–1939 рр.). Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Історичні науки. Луцьк, 2016. № 3. С. 27–34.
9. Спис українських місцевостей на Буковині. Буковинський православний календар на рік 1914. Чернівці, 1913. С. 48–51.
10. Справа про реєстрацію українського культурно-просвітнього товариства «Руська бесіда» в Чернівцях. ДАЧО (Державний архів Чернівецької області). Ф. 118. Оп. 3. Спр. 12274. Арк. 50–54.
11. Статут товариства «Руська бесіда» в Чернівцях. 1894 р.ДАЧО (Державний архів Чернівецької області). Ф. 3. Оп. 2. Спр. 16113. Арк. 1–37.
12. Стрільчук Л. Волинська «Просвіта» у міжвоєнний період: становлення, діяльність, заборона. Товариство «Просвіта»: в обороні української ідентичності, духовності та культури (до 130-літнього ювілею). Львів : Логос, 2019. С. 210–227.
13. Стрільчук Л. Переслідування «Просвіти» польською владою на Волині у міжвоєнний період. Літопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис. Луцьк, 2018. Ч. 19. С. 82–87.
14. Трофімук-Кирилова Т., Чибирак С. Культурно-митецька та просвітницька діяльність бібліотеки-читальні в містечку Мацеїв Ковельського повіту Волинського воєводства (1920–1930-ті рр.). Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія : Історичні науки. 2016. № 3. С. 115–119.
15. 60 років «Руській Бесіді» Час (Чернівці). 1928. 2 лист. С. 1–2.
16. Codul General al României. Legi noui de unificare. 1922–1926 / complet. C. Hamangiu. Bucureşti. Vol. 11–12. 1223 р.
17. Strilchuk L., Yarosh Y. The societies «Prosvita» of Volhynia voivodeship in confrontation with the Polish authorities (1921–1934). East European Historical Bulletin / [chief editor Vasyl Ilnytskyi]. Drohobych : Publishing House «Helvetica», 2021. Issue 20. P. 127–135.