ПАМ’ЯТКООХОРОННІ ПРОГРАМИ В УКРАЇНІ У 1991–2021 РР.: ЗМІСТ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ

Анотація

У статті висвітлюється зміст пам’яткоохоронних програм, які з початку 1990-х рр. були реалізовані в Україні і окремі з яких впроваджуються в життя у ХХІ ст. Звернена увага на програми створення нових та реорганізації історико-культурних та історико-архітектурних заповідників, що функціонують у нинішній час, відтворення втрачених визначних пам’яток архітектури. Охарактеризовано програми дослідження пам’яток українського козацтва, вивчення некрополів, зокрема, військових поховань ХХ ст., фіксації об’єктів культурної спадщини на територіях, що постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. Показано, що непоправні втрати нерухомих пам’яток, спричинені катастрофою 1986 р., зумовили організацію діяльності з порятунку об’єктів, що й тепер зберігають історико-мистецьку цінність. Змістом роботи органів влади стали заходи з практичного збереження й представлення пам’яток, які навіть у найскладніші десятиліття не повинні залишитися без опіки держави. Аналізуються програми з належного представлення культурного надбання України у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, підготовки багатотомного енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України». Зокрема, звернена увага на злободенну потребу охорони поданих у цьому виданні пам’яток. До сучасних пам’яткоохоронних програм віднесений проєкт «Велика реставрація», що реалізовується в межах національної програми «Велике будівництво», ініційованої Президентом України Володимиром Зеленським 18 серпня 2020 р. Зроблено висновок про потребу подальшої реалізації памяткоохоронних заходів як вагомого складника діяльності України зі збереження культурної спадщини.