МУЗИЧНО-ПІСЕННА ТВОРЧІСТЬ ВОЛИНЯН У 20–30-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ ЯК НЕВІД’ЄМНИЙ ТА САМОБУТНІЙ СКЛАДНИК ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКОГО ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО КУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ

Анотація

На початку ХХІ ст. набувають нової гостроти й актуальності наукові дискурси як з політичних, економічних, так і з культурних проблем розвитку волинського регіону у часи, коли Волинь разом з іншими західноукраїнськими землями в результаті укладання 18 березня 1921 р. у Ризі мирного договору, були включені до складу Польської держави. Це повною мірою стосується музично-пісенної творчості волинян, позаяк в українській історіографії цій проблематиці традиційно приділяється значно менше уваги, аніж дослідженням партійно-політичних та соціально-економічних процесів. Міжвоєнна Волинь становила поліетнічний регіон, де відбувалися активні етнокультурні контакти між представниками різних спільнот та етнічних груп – українцями, поляками, чехами, німцями, євреями, росіянами тощо. За складних суспільно-політичних умов вони розвивали своє мистецьке життя, що стало невід’ємним, самобутнім складником загальноукраїнського та європейського культурного простору. Вивчення цього феномену актуалізується і посилюється на сучасному етапі як у зв’язку з процесами глобалізації й інтеграції України у світовий культурний простір, посилення культурних зв’язків між народами, так і задля увиразнення, поглиблення уявлень про культурний розвій України в загальній історичній ретроспективі та в регіональному вимірі зокрема. У статті акцентується увага на поверненні і переосмисленні забутих, маловідомих, сфальсифікованих сторінок історії культури й імен культурних діячів, що є важливою передумовою для відновлення історичної пам’яті та формування національної самосвідомості як чинників розвитку громадянського виховання, формування політичної культури народу, розбудови громадянського суспільства й усієї національної державності України.