ДІЯЛЬНІСТЬ «СОЮЗА РУССКОГО НАРОДА» У ВОЛИНСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ «ВОЛЫНСКИХ ЕПАРХИАЛЬНЫХ ВЕДОМОСТЕЙ»)
Анотація
У статті проаналізовано діяльність «Союза русского народа» (далі: СРН) у Волинській губернії, яка знайшла відображення у «Волынских епархиальных ведомостях», офіційному друкованому органі Волинської єпархії. Відомо, що Волинь стала одним із основних оплотів чорносотенців у всій Російській імперії. Членами Почаївського та Волинського відділів цієї організації були представники православного духовенства, які часто очолювали місцеві осередки. Волинські чорносотенці нерідко публікували свої відозви та оголошення у православній пресі, насамперед у «Волынских епархиальных ведомостях» і «Почаевском листке». Поширюючи серед місцевого населення загальноросійську імперську ідеологію, вони враховували місцеві умови. Члени СРН ініціювали вивчення, збереження та популяризацію серед жителів Волині окремих історичних пам’яток та подій, насамперед Острозького замку, діяльності князів Острозьких (особливо Костянтина Острозького і преподобного Феодора) та Козацьких Могил в Берестечку. За їхньою участю було реставровано Муровану вежу Острозького замку та відкрито музей, а на Козацьких Могилах на місці Берестецької битви 1651 року споруджено скит-пам’ятник на честь Святого великомученика Георгія Побідоносця. Ініціатором та організатором створення в Острозі при Богоявленському соборі «Братства імені князів Острозьких під покровом преподобного Феодора» був окружний керівник СРН, священник Михайло Тучемський. У боротьбі з польським національним рухом та Католицькою церквою волинські чорносотенці не цуралися використовувати у своїх офіційних відозвах українську мову, називаючи її «малоросійською»; при цьому вони керувалися концепцією існування «триединого русского народа». З метою ідеологічного впливу на населення та зростання своєї політичної ваги чорносотенці також займалися створенням «союзних» громадських читалень-бібліотек, наповнюючи їх відповідною літературою. Діяльність членів СРН на Волині не обмежувалася агітаційною роботою. Для посилення своєї економічної самостійності вони намагалися брати участь у кооперативному русі, широко розповсюдженому на початку ХХ століття.
Посилання
2. Виступ Володимира Любченка під час обговорення книжки «За Віру, Царя і Кобзаря». URL: https://www.youtube.com/watch?v=DLIEez8nvIo
3. Воззвание Почаевской лаври отцам союзним и окружним старостам. Волынские епархиальные ведомости. 1908. 17 августа. № 32. С. 575.
4. Выдержки из докладных записок Преосвященнаго Антония. Волынские епархиальные ведомости. 1906. 21 февраля. № 6. С. 166.
5. Высочайше утвержденное положение об учреждениях мелкого кредита: Закон Российской империи (РИ) от 1 июня 1895 р. № 11756. Полное собрание законов Российской империи. Собр. 3. Т. 15. С. 354–358.
6. Гаухман М. Перехресні історії: історіографічний етюд про дослідження Климентія Федевича. URL: https://www.historians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/2824-mikhajlo-gaukhman-perekhresni-istoriji-istoriografichnij-etyudpro-doslidzhennya-klimentiya-fedevicha
7. (Георгиевский) Евлогий, митр. Путь моей жизни. URL: http://krotov.info/acts/20/1910_16/eulo_15.html
8. Именной высочайший указ, данный сенату об укреплении начал веротерпимости в Российской империи 17 апреля 1905 г. URL: https://ru.wikisource.org/wiki (1905)
9. Как завести потребительскую лавку. Прибавление к Почаевскому листку. 1909. № 51. С. 15–16.
10. Лакер У. Черная сотня: происхождение русского фашизма. Москва : Текст, 1999. 432 с.
11. Любченко В. Теоретична та практична діяльність російських націоналістичних організацій в Україні (1908–1914 рр.). Український історичний журнал. 1996. № 2. С. 55–65.
12. [Максименко] Виталий, арх. Казацкия могили под Пляшевой. Волынские епархиальные ведомости. 1909. 24 мая. № 21. С. 427–433.
13. [Максименко] Виталий, арх. Письмо промонархическим депутатам III Государственной Думы. Почаев. 26 ноября
1910 года. URL: http://statearchive.ru/assets/files/garf_history.pdf
14. Марочко В. І. Кооперативний рух в Україні. Енциклопедія історії України : у 10 т. редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. Київ : Наукова думка, 2007. Т. 4: Ка – Ком. С. 528
15. Маслийчук В. «Мамо Імпреріє, курво сатрапко!». URL: https://www.historians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/2720-vladimir-maslijchuk-mamo-imperie-kurvo-satrapko
16. Омельянчук И. В. Черносотенное движение в Российской империи (1901–1914). Киев : МАУП, 2006. 744 с.
17. Омельянчук И. В. Черносотенное движение на территории Украины (1904–1914 гг.) : монография. Киев : НИУРО, 2000. 167 с.
18. От строительного комитета по постройке храма-памятника на казацких могилах под Берестечком, Дубенскаго уезда. Волынские епархиальные ведомости. 1911. 9 июня. № 24. С. 475–476.
19. Полное житие преподобного Феодора князя Острожского, Печерского. URL: https://azbyka.ru/days/sv-feodorvasilevich-ostrozhskij
20. Рапорт архимандрита Виталия на имя Его Высокопреосвященства. Волынские епархиальные ведомости. 1909. 11 октября. № 41. С. 473–474.
21. Рапорт священника с. Иршик Староконстантиновского уезда Иоанна Черняшевского на имя Преосвященного Антония, архиепископа Волынского и Житомирского. Волынские епархиальные ведомости. 1907. 1–11 мая. № 13–14. С. 288–291.
22. Романчук О. Князь Федір Острозький. Життя і Слово. 1991. 24 серп.
23. Саух П. Князь Василь-Костянтин Острозький. Рівне : Волинські обереги. 2002. 244 с.
24. Семінар Українського католицького університету «Монархістська Україна в імперії Романових: монархісти та чорносотенці як складова частина українського руху (1905–1917)» (1 лютого 2018 року) URL: https://www.youtube.com/watch?v=6P_Clgw73e4&feature=youtu.be
25. Слабченко М. Матеріали до економічно-соціальної історії України ХІХ століття. Харків : Держвидав України. 1925. 318 с.
26. Тучемский М. Первые страницы жизнедеятельности братства имени князей Острожских в г. Остроге. Волынские епархиальные ведомости. 1909. 11 октября. № 41. С. 867–872.
27. Тучемский М. Празднование дня памяти кн. К. К. Острожскаго. Волынские епархиальные ведомости. 1908. 17 февраля. № 7. С. 150–151.
28. Тучемский М. Устав братства имени князей Острожских, под покровом преподобного Феодора. Волынские епархиальные ведомости. 1909. 30 августа. № 35. С. 405–410.
29. Федевич К. К., Федевич К. І. За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905–1917 роки). Київ : Критика, 2017. 304 с.
