ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОСВІТИ В НОВІТНІЙ ЧАС

  • Сергій Набока
Ключові слова: загальна освіта, масове навчання, класно-урочна система, стандартизація знань, ідеологізованість, вузька спеціалізація, Інтернет, онлайн-урок, глобалізація освіти

Анотація

У статті проаналізовано основні тенденції розвитку освітніх процесів із кінця XIX до початку XXI сто- ліття. У результаті проведеної наукової розвідки, з’ясовано основні чинники, що визначили еволюцію, форму- вання та функціонування системи освіти у цей період. Визначено, що поступове становлення у світі з другої половини XIX століття системи загальної масової освіти зумовлювалося передусім впливом ключових військово- політичних та соціально-економічних чинників. Із удосконаленням озброєння держави вимушені були перейти до масових призовних армій. В умовах ускладнення зброї, а також економічної неспроможності довго трима- ти на військовій службі мільйони солдатів держави відтепер потребували мінімально грамотних призовників. Окрім того, у світі у цей час утвердився індустріальний тип економіки, що вимагала великої кількості хоча б початково грамотних людей. Необхідність розширити контроль над громадянами також відігравала певну роль у встановленні державної системи освіти. У дослідженні висвітлено характерні риси «індустріальної системи освіти», що домінувала у світі з кінця XIX до кінця XX століття, а також чинники, що детермінували їх існування. Ознаками «індустріальної систе- ми» були: масовість, доступність, стандартизація знань, ідеологізованість навчального процесу, орієнтація на «середнього учня», колективний підхід, класно-урочна система викладання, значна вага виховання, дисципліни та покарань. Окрім того, у роботі проаналізовано тенденції еволюційних змін в освітній сфері, що стають невід’ємною частиною сучасної системи освіти XXI століття.

Посилання

1. Брунер Дж. Процесс обучения. Москва : АПН РСФСР, 1962. 82 с.
2. Дьюи Дж. Демократия и образование. Москва : Педагогика пресс, 2000. 382 с.
3. Иллич И. Освобождение от школ. Пропорциональность и современный мир. Москва : Просвещение, 2006. 160 с.
4. Ге Ф. История воспитания и образования. Москва : Тихомиров, 1912. 660 с.
5. Джуринский А.Н. История педагогики и образования : в 2-х ч. ; 3-е изд., испр. и доп. Москва : Юрайт, 2019. 282 с.
6. Монро П. История педагогики / пер. с англ. Ч. И. Новое время ; 4-е изд. Москва ; Петроград : ГИЗ, 1923. 342 с.
7. Історія педагогіки / за ред. М.С. Гриценка. Київ : Вища школа, 1973. 448 с.
8. Пискунов А.И. История педагогики и образования от зарождения воспитания в первобытном обществе до конца ХХ в. Москва : Сфера, 2009. 496 c.
9. Корнетов Г.Б. Всемирная история педагогики : учебное пособие. Москва : Рос. откр. ун-т, 1994. 140 с.
10. Князев Е.А. История педагогики и образования : учебник и практикум для академического бакалавриата. Москва : Юрайт, 2019. 505 с.
Опубліковано
2021-03-16
Як цитувати
Набока, С. (2021). ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОСВІТИ В НОВІТНІЙ ЧАС. Літопис Волині, (22), 62-66. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2020.22.10
Розділ
Всесвітня історія