CULTURAL MARKERS OF NATIONAL IDENTITY (AN ATTEMPT AT COMPARATIVE ANALYSIS OF EXPERIENCE / ON THE EXAMPLE OF UKRAINE AND JAPAN)
Abstract
The starting point of the study is the statement that the markers of national identity are national consciousness, territory, history, and religion. Analysing various cultural markers, we cannot ignore the issue of language. In both the case of Japan and Ukraine, language has proved to be a factor in the construction of ethnic borders. This article describes the cultural markers of identity based on a thorough analysis of the content of identity and the factors that influence it. The starting point is the multifaceted nature of the phenomenon of national identity, which combines social, political, economic and cultural features. The article reveals the influence of culture on the formation of national identity on the example of the Ukrainian and Japanese nations. It is indicated that the study of this problem is in line with the development of interdisciplinary and comparative studies in the modern humanities.The peculiarities of academic discourse, theoretical and terminological aspects of national identity formation are presented. It is established that Japan has historically developed a twofold identity: on the one hand, an institutional or external identity based on Western models, and on the other hand, an internal, Far Eastern identity based on spiritual and moral values. Japanese culture and tradition define the way Japanese society functions and is a combination of traditional conservative principles (rooted in Buddhism, Shintoism and feudal society) and strong principles of modernity, democracy and consumerism. In Ukraine, despite its location on the frontier of Western and Eastern civilisation, the national identity of Ukrainians is oriented towards Western Christian values and their defence. It is the historical factors that shaped national identity and its cultural markers that underpin modern Ukrainian and Japanese societies.
References
2. Auge M. Krise der Identität oder Krise des Andersseins? Die Beziehung zum Anderen in Europa. Kaschuba W. Kulturen – Diskurse. Perspektiven Europäischer Ethnologie. Berlin, 1995. S. 85–99.
3. Brass P. Ethnicity and Nationalism: Theory and Comparison. London: Sage, 1991. 358 p.
4. Brubaker R. Ethnicity without Groups. Cambridge, 2004; Brubaker R. Nacjonalizm inaczej: struktura narodowa i kwestie narodowe w nowej Europie / przełożył J. Luczyński. Warszawa; Kraków : Wyd-wo Naukowe PWN, 1998. 242 s.
5. Helma S. Rywalizacja wyborcza i marketing polityczny w Japonii podczas wyborów 2009 r. Nauki Polityczne. Warszawa 2009. S. 62–84.
6. Kazufumi M., Befu H. Japanese Cultural Identity. An Empirical Investigation of Nihonjanron. Japanstudien. 1992. No 4. P. 89–102.
7. Kordzińska-Nawrocka I. Nihonjinron, czyli dyskurs nad tożsamością narodową we współczesnej Japonii. Orient w poszukiwaniu tożsamości. Materiały II Ogólnopolskiej Konferencji Orientalistycznej (Warszawa, 20–21. X. 2014) / redakcja naukowa Agata Bareja-Starczyńska i Marek M. Dziekan. Warszawa: Dom Wydawniczy Elipsa, 2015. S. 32–51.
8. Kundera M. Tożsamość. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 2001. 106 s.: Kundera M. Tożsamość: Wydawnictwo W. A. B., 2024. 144 s.
9. Li Yan. Cross-Cultural Comparison and Research of Chinese and Japanese Cultures: Based on Hofstede’s Cultural Dimension Theory. Journal of Mudanjiang Institute of Education. 2014. Vol. 06. P. 25–27.
10. Mandler P. What is “National Identity”? Definitions and applications in modern british historiography. Modern Intellectual History. 2006.Vol 3. Issue 2. P. 271–297.
11. Medviedieva Ju. Retrospective and modern views on modernization and alternative modernization components of Shinto and zen Buddhism. Грані. 2016. № 4(132). С. 106–111.
12. Melanowicz M. Polisystemowość i polisemizm w cywilizacji i kulturze japońskiej. Wartości wschodu i wartości zachodu spotkaniu cywilizacji. Kraków: Wydawnictwo Universitas, 2006.
13. Ming-huei Lee. Confucian Traditions Modern East Asia: Their Destinies and Prospects. Wiesbaden: Institut Chińskiej Kultury i Filozofii, 2010. S. 237.
14. Splisgart J. Obrzędowość rodzinna w Japonii. Społeczny wymiar obrzędów przejścia oraz kultu zmarłych dawnej i dziś. Wrocław: Towarzystwo Ludoznawcze, 2005. S. 15–26.
15. Szpociński A. Tożsamość narodowa w perspektywie kulturalistycznej. T. Kostyrko, T. Zgółka (red.), Kultura wobec kręgów tożsamości. Poznań–Wrocław, 2000. S. 7–15.
16. Taifel H. Differentiation between social group: studies in the social psychology of intergroup relations. New York : Academic Press, 1978. 474 p.
17. Tawaga Y. Suspects on the Night Train. Tokyo, 2002. 192 p.
18. Van den Berghe P. L. The Ethnic Phenomenon. New York : Elsevier, 1981. 301 p.; Van Den Bergh P. Ethnic Pluralism in industrial societies. Ethnicity. 1976. Vol. 3. No 3.
19. Żelazny W. Etniczność. Ład – konflikt – sprawiedliwość. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2006. 261 s.
20. Андерсон Б. Уявлені спільноти: Міркування щодо походження й поширення націоналізму. Київ: Критика, 2001. 272 с.; Anderson B. Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. London,1991.
21. Гатчінсон Дж., Сміт Е. Д. Що таке етнічність. Націоналізм. Антологія / Упорядники Олекг Проценко, Василь Лісовий. Київ : Смолоским, 2000.
22. Гібернау М. Ідентичність націй. Київ: Темпора, 2012. С. 21–38.
23. Гобсбаум Е. Винайдення традиції / за ред. Е. Гобсбама і Т. Рейнджера; пер. з англ. М. Климчук. Київ : Ніка-Центр, 2005. 448 с.
24. Гончарук Т.В., Шумка М.Л. Національно-культурна ідентичність як маркер модернізації українського суспільства. Філософія фінансової цивілізації: людина у світлі грошей: Зб. наук. пр. Книга 6 / відп. секретар З. С. Скринник. Львів: УБС НБУ, 2013. С. 391–398.
25. Гриб О.В. Національна та етнічна свідомість як соціокультурний феномен : автореф. дис. на здобуття наук. ст. канд. соціол. Наук : 22. 00. 06. Харків, 1998. 17 с.
26. Зубко Д. Місце та роль даоської, буддистської конфуціянської духовності в синтоїстській свідомості японців. Духовність, мораль, етика традиційних суспільств Далекого Сходу. Київ : КМ Академія, 2007. С. 209–220.
27. Капранов С. В. Сінто у соціокультурних трансформаціях ХІХ–ХХ ст. Київ : Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського. 144 с.
28. Катаока Хіросі. Сучасний стан вивчення фольклору та етнології в Японії. Народна творчість та етнографія. 2007. № 2. С. 70–75.
29. Квасниця О. Японська ідентитарна матриця як чинник буття нації. Мовні і концептуальні картини світу. Київ, 2012. Вип. 40. С. 292–297.
30. Кислюк К. Українська ідентичність: історико-культурні ретроспективи та сучасні перспективи. Філософська думка. 2018. № 3. С. 48–65.
31. Костючок П. Культурні маркери національної ідентичності. Вісник Прикарпатського університету. Історія. 2012. Вип. 22. С. 106–111.
32. Коцур В. Феноменальність козацтва як визначальна детермінанта формування української ідетичності. Етнічна історія народів Європи. 2017. Вип. 53. С. 25–30.
33. Кундера М. Ідентичність / пер. Леонід Кононович. Львів: Видавництво Старого Лева, 2023. 120 с.
34. Марченко А. Трансформації японської національної ідентичності в добу глобалізації. Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Культурологія”. 2018. Вип. 19. С. 52–57.
35. Нагорна Л. Національна ідентичність на Україні. Київ: ІПіЕНД, 2002. 272 с.; Бичко О. В. Профілі української ідентичності: соціально-психологічний аналіз. Київ : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2007. 281 с.
36. Сміт Е. Культурні основи націй. Ієрархія, заповіт і республіка. Київ, 2010. 312 с.; Smith A.D. Myths and Memories of the Nation. Oxford, 1999.
37. Сміт Е. Д. Культурні основи націй. Ієрархія, заповіт і республіка. Київ, 2010.
38. Степико М. Т. Українська ідентичність: феномен і засади формувань. Київ : НІСД, 2011. 336 с.
39. Франко І. Отвертий лист до гал[ицької] української молодіжі. Літературно-науковий вісник. 1905. Т. 30. Кн. ІІ. С. 11–19.
40. Хамаґуті Е. Особливості структури японської моделі. Що таке японська модель. Переваги та вади в добу глобалізації. Київ : Вид-во “Академія”. 2003. С. 14–35.
41. Хамаґуті Е. Японська модель розбудови суспільства / пер. В. Резаненко. Духовність, мораль, етика традиційних суспільств Далекого Сходу. Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. С. 7–29.
