THE IMPACT OF INTERSECTORAL INTERACTION ON THE SUSTAINABILITY OF POLITICAL ELITES AND THE DEVELOPMENT OF STATE POWER IN UKRAINE
Abstract
The article examines the impact of intersectoral interaction on the sustainability of political elites and the development of state power in Ukraine. It is emphasized that such interaction ensures the adaptation of political structures to a rapidly changing social context and contributes to sustainable development. Particular attention is paid to analyzing the relationship between the state, public and private sectors, which is essential in maintaining social stability and democratic development. It analyses how the war with Russia increases the need to consolidate the efforts of all sectors to ensure stability, increase trust in political institutions and strengthen the legitimacy of power. It is noted that in the context of military aggression, intersectoral interaction is desirable and a necessary condition for the effective functioning of the state. In particular, the role of public consultations, public councils, expert groups and other mechanisms of interaction between political elites and civil society, contributing to increased transparency of government processes and the formation of policies focused on the needs of society, is reflected. The advantages of such tools, such as taking into account different points of view, involving the public in the decision-making process, and reducing the risks of social tension through open dialogue, are emphasized. At the same time, it is noted that there are certain areas for improvement of these mechanisms, in particular, the difficulty of achieving consensus between different interests, which can slow down the decision-making process. Particular attention is paid to the analysis of civil society's influence on the formation of the political agenda and ensuring the accountability of political elites. Such interaction is an essential factor contributing to the democratization of state power, combating corruption, and strengthening public trust. The article also emphasizes the importance of further developing mechanisms for civil society participation in governance processes, which, in turn, will contribute to strengthening political elites' stability and ensuring the country's sustainable development.
References
2. Крупник А. С. Громадські ради в Україні: пошук найкращого формату діяльності. URL: https://samoorg.com.ua/blog/2019/09/03/gromadski-radi-v-ukrayini-poshuk-naykrashhogo-formatu-diyalnosti/ (дата звернення: 27.09.2024).
3. Лисянський П. Л., Ястребова В. А. Вплив РФ на політичні процеси країн пострадянського простору через просування ідеології «русского мира» та політичних агентів впливу (Грузія, Україна, Молдова). Регіональні студії. 2022. № 31. С. 106–113. URL: http://regionalstudies.uzhnu.uz.ua/archive/ 31/31_2022.pdf#page=106 (дата звернення: 27.09.2024).
4. Мірошник О. Декілька кроків до створення «центрів впливу». Громадський простір. 2019. URL: https://www.prostir.ua/?news=dekilka-krokiv-do-stvorennya-tsentriv-vplyvu (дата звернення: 27.09.2024).
5. Наливайко Л. Р. Громадська експертиза як форма громадського контролю. Університетські наукові записки. 2024. № 2. С. 28–34.
6. Наливайко Л. Р., Касяненко Є. В., Орєшкова А. Ф. Громадська експертиза. Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Громадська експертиза (дата звернення: 30.09.2024).
7. Постол К. А. Правові механізми взаємодії суб’єктів державно-громадської моделі управління освітою, як виду взаємовідносин демократії участі. Освітня політика держави: філософія, методологія, практика: збірник наукових статей. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2024. С. 269–272. URL: https://www.pdau.edu.ua/sites/default/files/node/8418/zbyrnykpoltava2022.рdf (дата звернення: 27.09.2024).
8. Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики : постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2010 р. № 996. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-2010- %D0%BF#Text (дата звернення: 27.09.2024).
9. Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади : постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 976. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/976-2008-%D0%BF#Text (дата звернення: 27.09.2024).
10. Публічна політика та управління : наук. розробка / авт. кол.: С. О. Телешун, О. Р. Титаренко, С. В. Ситник, С. І. Вировий. Київ : НАДУ, 2020. 36 с. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1972 (дата звернення: 27.09.2024).
11. Пухкал О. Політична еліта як суб’єкт модернізації українського суспільства. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. 2020. № 2. С. 212–223. URL: http://nbuv. gov. ua/UJRN/znpnadu_2020_2_24 (дата звернення: 27.09.2024).
12. Сахань О. М. Проблема оновлення політико-управлінських еліт у сучасній Україні. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2022. №. 3. С. 258–264. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/14587 (дата звернення: 27.09.2024).
13. Тарароєв Я., Горєва В. Вплив глобальних тенденцій на розвиток політичних еліт. Humanities Studies. 2024. Вип. 19 (96). С. 83–89. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/63105/1/HUMANITIES%20STUDIES%202024_19%2B%2B%20%281%29.pdf (дата звернення: 27.09.2024).
14. Томашевська Т. В. Теоретичні засади поняття «політико-управлінська еліта». Інвестиції: практика та досвід. 2023. № 1. С. 153–156. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/1_2015/34.pdf (дата звернення: 27.09.2024).
15. Шевель І. П. Політична модернізація: сутність, теорії, розвиток, порівняльно-соціологічний аналіз. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти. 2019. № 2. С. 226–232. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ irtpa_2019_2_23 (дата звернення: 27.09.2024).