THE IDEOLOGY OF “THE ENEMY OF THE PEOPLE” ON THE PAGES OF THE SOVIET PRESS IN VOLYN’ DURING THE EMERGENCE OF STALINIST TOTALITARIANISM
Abstract
The article deals with the reflection of the ideologeme “enemy of the people” on the pages of local newspapers in Volyn’ during the period of the establishment of Stalinist totalitarianism there (late 1920s and early 1930s) and examines the dynamics of using this image in the Bolshevik propaganda system. It is pointed out that this artificially formed ideologeme was used by the Soviet authorities as one of the tools for forming a virtual ideological construct in order to transform it into a real social environment. The image of “the enemy of the people”, on the one hand, served as a marker for the social stratification of Soviet citizens on the basis of political trustworthiness, and on the other hand, it was the background for the most favorable presentation of characters representing the Bolshevik Party. In order to establish the new Soviet ideology, the Bolsheviks had to resort to a clear structuring of society, to distinguish between supporters and opponents. “The enemy” becomes an inevitable attribute of the dichotomous representation/representation of reality in a totalitarian society. The most critical and negative phenomena were observed in the process of stratification of peasant society, which was deliberately divided into two antagonistic categories. On one pole were the so-called poor, who were the leaders of socialist transformations in the countryside, and on the other were representatives of the wealthy strata, who were a priori declared «aliens», enemies of the new government. It is emphasized that the main transmitter of Bolshevik ideology was the press, primarily local publications. Using the means of the printed word the Bolshevik government contributed to the process of stratification of the peasantry: preserving and strengthening the dominant positions of “the poor” and “the middle class” and exposing “the kulaks”. In order to form a negative image of “the enemy of the people”, the press actively used “hate speech”, which contributed to the atmosphere of “class confrontation”, fear and suspicion in society and the introduction of “a new” system of social and political ideas about socialism into the mass consciousness. There is a gradual involvement in the official discourse of expressive vocabulary with distinctly negative connotations, which is actively replicated in the pages of printed media and has actually turned into linguistic clichés.
References
2. Боннелл В. Більшовицька демонологія в радянських політичних плакатах 1930–1945 років. URL: https://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/1115-viktoriia-bonnell-bilshovytska-demonolohiia-v-radianskykhpolitychnykh-plakatakh-19301945-rokiv (дата звернення: 20.10.2023).
3. Великий терор 1937–1938 років: жертви і виконавці : збірник наукових статей. Полтава : ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2019. 210 с.
4. Гриневич Л. Голод 1932–1933 у публічній культурі пам'яті та суспільній свідомості в Україні. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. 2007. Вип. 17. С. 389–401 ; Гриневич Л. Стаття 127 КК УСРР як важіль боротьби з приватником в умовах розгортання надзвичайних заходів на початку 1928 р. Проблеми історії України: факти, судження пошуки. 2011. Вип. 20. С. 177–192 ; Гриневич Л. Уповноважені партійці в умовах розгортання надзвичайних заходів в аграрній сфері України узимку-навесні 1928 р. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. 2010. Вип. 19. С. 102–112.
5. Держархів Житомирської області. Ф. Р-671. Оп.2. Спр.9. Арк.4.
6. Держархів Житомирської області. Ф.1024. Оп.1. Спр.130. Арк.54
7. Доки це зрештою буде. Радянська Волинь. 1932. 15 липня. № 98.
8. Ісакова Т.О. Мова ворожнечі як проблема українського інформаційного простору. Стратегічні пріоритети. Серія «Політика». 2016. № 4. С. 90–97.
9. Колективіст Дзержинщини. 1933. 9 лютого. № 14.
10. Коць Т. Мовна агресія в інформаційному просторі: між стильовою нормою і деструкцією. Українська мова. 2021. № 3(79).
11. Коць Т. Ціннісні орієнтири доби тоталітаризму в мові періодичних видань 30–50-х років ХХ ст. Культура слова. 2015. Вип. 82. С. 93–102.
12. Кращих активістів не залучено до боротьби за хліб. Радянська Волинь. 1932. 21 грудня. № 174.
13. Кульчицький C. Обґрунтування Голодомору 1932–1933 рр. як геноциду у світлі концепцій Р. Конквеста й Р. Лемкіна. Український історичний журнал. 2018. № 4.
14. Кульчицький С.В. Ще раз до питання про демографічні наслідки голоду 1932–1933 pp. в Україні. Український історичний журнал. 1995. № 5. С. 137–141 ; Кульчицький С. Сталінська диктатура в період другого комуністичного штурму (1929–1938 рр.). Проблеми історії України: факти, судження пошуки. 2012. Вип. 21. С. 118–134.
15. Куркульських агентів – обдурювачів держави – нещадно карати. Шлях колективізації. 1933. 12 липня. № 89.
16. Куромія Гіроакі. Свобода і терор у Донбасі. Українсько-російське прикордоння, 1870–1990-ті роки / пер. з англ. Г. Кьорян, В. Агеєв. Київ, 2002.
17. Маркова С., Шеремета Л. Український селянин-хлібодар: історико-етимологічний дискурс. Український селянин. 2021. Вип. 25. С. 115–121.
18. Масенко Л. Мова радянського тоталітаризму. Київ, 2017. 240 с.
19. Масенко Л. Слово куркуль в історико-етимологічному та соціально-політичному аспектах. Українська мова. 2015. № 2. С. 24–37.
20. Морочко В. Справа «контрреволюційної шкідницької організації в сільському господарстві УРСР»: механізми і наслідок терору. З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. 1998. № 1–2. С. 96–104.
21. Нещадної кари класовому ворогові, що намагається зірвати заходи партії і радвлади. Радянська Волинь. 1932. 15 листопада. № 157.
22. Оздоровити колгосп, вигнати глитаїв. Радянська Волинь. 1932. 17 липня. № 99.
23. Приборкати куркуля та його помічників. Колективіст Дзержинщини. 1932. 26 лютого. № 12.
24. Причини відставання. Радянська Волинь. 1932. 7 липня. № 94.
25. Радянська Волинь. 1932. 15 листопада. № 157.
26. Революційна пильність. Поліська комуна. 1933. 24 листопада. № 175.
27. Розтрощим маневри класового ворога. Шлях колективізації. 1933. 6 серпня. № 104.
28. Романець Н. Особливості репресивної політики радянської влади в українському селі в умовах Голодомору. Чорноморський літопис. 2011. Вип. 3. С. 45–50.
29. Романець Н. Репресивна політика радянської влади в українському селі (1925–1939) : монографія. Кривий Ріг, 2014.
30. Сигнали з Синьгурів. Радянська Волинь. 1932. 7 липня. № 84.
31. Сипченко І.В. Окружна газета на Сумщині (1923–1929): тематичне наповнення, редакційна політика. Наукові записки Інституту журналістики. 2013. Т. 53. С. 232–235.
32. Сипченко І. Феномен «ворога народу» у місцевій пресі Сумщини 30-х рр. ХХ ст.: особливості культивування та еволюція образу. Образ. 2014. Вип. 15. С. 122–129.
33. Ставовий Трохим – ворог колгоспний. Поліська комуна. 1933. 24 листопада. № 175.
34. Сталин В. Cочинения. Т. 5. Москва : ОГИЗ, 1947. С. 281–285.
35. Тарапон О. Преса як засіб ідеологічної обробки населення в радянській Україні (1920–1930-ті рр.). Наукові записки з української історії. 2016. Вип. 39. С. 47–54.
36. Українське радянське суспільство 30-х рр. XX ст.: нариси повсякденного життя : колективна монографія / відп. ред. С.В. Кульчицький. Київ : Інститут історії України НАН України, 2012. 786 с.
37. Шкідників з Орелівського колгоспу покарано. Соціялістичний наступ. 1933. 24 квітня. № 403.
38. Шкідницька рука в Барашівці. Радянська Волинь. 1932. 3 серпня. № 107.
39. Шлях колективізації. 1933. 12 липня. № 89.
40. Andrej Kotljarchuk. Propaganda of Hatred and the Great Terror.A Nordic Approach. Ethnic and Religious Minorities in Stalin's Soviet Union: New Dimensions of Research. Olle Sundström, Huddinge: Södertörns högskola, 2017. P. 91–121.
41. Sarah Davies. Popular Opinion in Stalin's Russia: Terror, Propaganda, and Dissent, 1934–1941. Cambridge: Cambridge University Press, 1997.
42. Sirenko L. Construction of «enemy’s» image in soviet press in 1939-1953-s. Torun International Studies. 2015. № 1(7). Р. 37–45.
43. Vladimir Paperni. Narratives of Exclusion in the Discourse of the Stalinist Great Terror. Sociology and Anthropology. 2015. № 3(9). Р. 440–446.
