ADMINISTRATIVE STRUCTURE OF MАRAMAROS EPARCHY AT THE BREAK OF THE XVIII CENTURY

Keywords: eparchy, bishop, parish, monastery, cathedral, clergy, archpriest

Abstract

Based on scientific works and source material of the State Archives of Transcarpathian region, we made an attempt to describe the administrative structure of Máramaros Orthodox Eparchy in Máramaros County. The article illustrates the main stages in the structural development and formation of the ecclesiastical unit in 1690–1740. The council of archpriests was the main governing body of the eparchy. The latter, in fact, performed the main task in the life of the eparchy, ensuring the election of episcopate, considered pastoral and parish issues, in general, performed the role of both legislative and executive bodies. Evaluation of the researched material suggests that the council of archpriests was a key form of the relationship between the clergy, the monks and the episcopate of the eparchy. Thus, the basic principle of the eparchy was the principle of catholicity (unity). The aim of the article is to analyse the study of the institution, etymology, structure, rights and tasks of the council, as the main administrative and leading component of the eparchy. The administrative structure of the eparchy consisted of a system of archdioceses, parishes, monasteries and sketes (small monasteries). Due to historical circumstances, the situational centers or settlements of the eparchy in different periods were the monasteries in the villages: Vilkhivtsi, Dragovo, Imstychevo, Krychevo and Uglia. It was in these monasteries that the councils of archpriests were held, making decisions that influenced the structure and development of the eparchy. The eparchy was governed by a bishop elected by the clergy. However, the decisions of the council were approved by the secular authorities – the royal Transylvanian government. The latter undoubtedly had an influence on the resolutions and decisions of the council, but in practice did not interfere in the activities and administration of the eparchy. After analyzing the source material, the author concludes that politically, for the Protestant government in the Máramaros County, it was more profitable to support the Orthodox episcopate than Mukachevo Greek Catholic clergy, who were closer to Roman Catholicism. Having analysed the sources, the author reveals the common and different in the administrative structures of two counter-centers – Mukachevo Greek Catholic Eparchy and Máramaros Orthodox Eparchy.

References

1. Лучкай М. Історія карпатських русинів : в 6-х т. Т. 2. Ужгород : Закарпаття, 1999. 388 с.
2. Лучкай М. Історія карпатських русинів: в 6-х т. Т. 3. Ужгород : Закарпаття, 2002. 328 с.
3. Монич О., прот. «Імстичівський екзил» в часи правління останніх православних архієреїв Мукачівської єпархії: Іоанікія (Зейкана) та Мефодія (Раковецького). «НАУКОВІ ЗАПИСКИ» Богословсько-історичного науково-дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна). 2019. № 6. Ужгород : Карпати. С. 383–409.
4. Пронин Василий, архимандрит. История Православной Церкви на Закарпатье. Кандидатская работа архімандрита Василия (Пронина) «История Мукачевской епархии (с древнейших времен до Первой Мировой войны 1914 года)». Издание 2-е. Свято-Николаевский Мукачевский монастырь. ОРП «Φιλοκαλια», 2009. 524 с.
5. Петров А., проф., д-ръ. «Старая вѣра» и унія въ XVII–XVIII вв. Пояснительная записка. Матеріалы для исторіи Угорской Руси. Т. II. СПб., 1906. 88 с.
6. Hodinka A. A munkácsi görög szertartású püspökség okmánytára. I. KӦT. 1458–1715. LVI. Ungvár, 1911. 659 p.
7. Гаджеґа Василій, о. Додатки к исторіѣ Русинов и руських церквей в Марамороші. Студіи исторично-архивні. Науковый Зборник товариства «Просвѣта». 1922. Рочник I. Ужгород. С. 140–226.
8. Державний архів Закарпатської області. Ф. 64. Оп. 1. Спр. 6. На 2 арк.
9. ДАЗО. Ф. 151. Оп. 1. Спр. 237. На 2 арк.
10. ДАЗО. Ф. 64. Оп. 1. Спр. 98. На 2 арк.
11. ДАЗО. Ф. 64. Оп. 1. Спр. 1330. На 15 арк.
12. ДАЗО. Ф. 64. Оп. 5. Спр. 75. На 1 арк.
13. ДАЗО. Ф. 64. Оп. 1. Спр. 119. На 3 арк.
14. Кічера В. Інституційна розбудова провінції чину Василіан на Закарпатті у період правління Мукачівського єпископа Андрія Бачинського (1773–1809). Русин. 2008. № 3–4 (13–14). С. 76–83.
15. Скочиляс І. Собори духовенства Холмсько-Белзької унійної єпархії XVII століття (типологія, внутрішня організація та склад учасників). Дрогобицький краєзнавчий збірник. 2014. Вип. 17–18. С. 126–142.
16. Атанасій В. Пекар, ЧСВВ. Нариси історії Церкви Закарпаття. Серія ІІ. «Записки ЧСВВ». Секція І. Т. I. Єрархічне оформлення. Видавництво Отців Василіян «Місіонер». Рим – 1997 – Львів. 232 с.
17. Пидгайко В. Г. Иосиф (Стойка). Православная Энциклопедия. Т. XXV. Москва, 2015. С. 669–672.
18. Жаткович Ю. Епископы Мараморошские. Листок. 1891. № 22. Год VII. 15 ноября. Унґваръ. С. 256–257.
19. Монич Олександр, прот. Нескорена Правда: нариси з історії Кричівського монастиря. Ужгород : Патент, 2018. 160 с.
20. Баран О., д-р., о. Церква на Закарпатті в роках 1665–1691. Богословія. 1968. Т. XXXII. Кн. 1–4. Рим. С. 77–145.
21. Пап Степан, отець. Історія Закарпаття. Т. II. Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2002. 443 с.
22. Монич О. «QUASI»-єпископи та адміністратори Марамороської православної єпархії (1706–1739 рр.). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Історія. 2021. Вип. 1(44). С. 10–17.
23. Петров А., проф., д-ръ. Старая вѣра и унія въ XVII–XVIII вв. Пояснительная записка, Матеріалы для исторіи Угорской Руси. Т. I. Санкт-Петербург, 1905. 74 с.
24. ДАЗО. Ф. 64. Оп. 1. Спр. 32. На 1 арк.
25. Дулишкович Іоанн, отець. Историческія черты Угро-Русскихъ. Тетрадь III. Унґваръ, 1877. 234 с.
26. ДАЗО. Ф. 151. Оп. 1. Спр. 551. На 2 арк.
Published
2022-08-05
How to Cite
Monych, O. (2022). ADMINISTRATIVE STRUCTURE OF MАRAMAROS EPARCHY AT THE BREAK OF THE XVIII CENTURY. Litopys Volyni, (26), 132-138. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2022.26.21
Section
History of Ukraine