LATE BAROQUE SCULPTURE OF SACRED BUILDINGS OF THE ORDER OF PIARISTS IN VOLYN

  • Ruslana Sheretiuk
Keywords: Volyn, Piarists order, sacred building, baroque, rococo, sculptural decor, statuary plastic, artistic carving

Abstract

It is researched the stylistic connection of the late Baroque sacred art of Volyn with European artistic tendencies in this article, that clearly traced on the example of sculptural decorations of the local religious buildings of the Roman Catholic Order of Piarists. It is found, that in Catholic churches, it, together with monumental frescoes and easel religious painting, was an integral part of their artistic decoration. It is indicated, that a sculptural decoration of Dubrovytsia Piarist church is an illustrative example of the ornamentation of late baroque interiors with plastic in stucco technique. There are putti figures which still adorn its walls and ceiling. It is known, that stone figures of Madonna Eleusa, Joseph the Betrothed of the Lyubeshiv Piarists church, as well as a sculpture of Virgin Tenderness of the Piarists church of St. Anthony of Padua in Mezhyrich Koretsky, belonged to the works of monumental statuary sculpture of Volyn in late baroque era, which played the role of plot-plastic and emotional focus of the church. It is characterized, that a Rococo round sculpture had a specific manner of forming figures, and also the dynamism of their drapery. Unfortunately, they were all lost during World War II. It is found, that the Mezhyritsky Piarists church was generously decorated by altar sculptural figurative compositions and artistic ornamental carving. It is traced, that the baroque sculptural decoration of the altars was fully agreed with its general artistic stylistic idea, and artistic carving not only complemented the whole plastic image of the church, but also gave more decoration. It is summed up, that in the context of the late Baroque concept of integrity arrangement of the interior of Latin temple, plastic decor in technique stucco, monumental sculpture, decorative carving played a role, not only the elements of its artistic content, but also the key methods of embodiment leading artistic ideas.

References

1. Інтер’єри барокових храмів Західної України ХVІІІ ст. UKRART story. Нариси з історії українського мистецтва. URL: http://www.ukrartstory.com.ua/tekst-statti-24/interiors-of-baroque-churches-of-western-ukraine-xiii-ct.html
2. Крвавич Д.П. Львівська бароккова скульптура: джерела інспірацій. Українське барокко та європейський контекст. Київ : Наукова думка, 1991. С. 96–105.
3. Лесик-Бондарук О.О. Архітектурно-мистецькі засоби виразності у храмовому будівництві Волині ХVІІ–ХVІІІ століття: пластика в оздобленні споруд. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2017. Вип. 31. С. 121–127.
4. Маковецька Х. Скульптура давня. Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького. URL: http://www.mankurty.com/sven/?page_id=330
5. Moszyński A. Kronika Kollegium Lubieszowskiego XX. Pijarów. Kraków: W drukarni Uniwersytetu Jagiellońskiego pod zarządem Ignacego Stelcla, 1876. 174 s.
6. Павлюк Р. Скульптура історичної Волині. Малознане мистецтво краю. Хроніки Любарта. URL: https://www.hroniky.com/articles/view/388-skulptura-istorychnoi-volyni-maloznane-mystetstvo-kraiu
7. Крвавич Д.П., Осійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво : навчальний посібник: у 3 ч. Львів : Світ, 2005. Ч. 3. 268 с. + 80 вкл. іл.
8. Husarski W. Kościół O. O. Pijarów w Lubieszowie. Południe. Miesięcznik poświencony sztuce i krytyce artystycznej. Wilno: Wydawnictwo Wiłeńskiego T-wa artystów – płastyków, 1922. № 4. S. 24–33.
9. Антонович Д. Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича / Упор. С.В. Ульяновська; Вст. ст. І.М. Дзюби; Перед. слово М. Антоновича; Додатки С.В. Ульяновської, В.І. Ульяновського. Київ : Либідь, 1993. 592 с.
10. Gębarowicz M. Prolegomena do dziejów lwowskiej rzeźby rokokowej. Artium Quastiones. 1986. T. 3. S. 5–47.
11. Moszyński A. Monografia Kollegium i szkoły pijarskiej w Międzyrzeczu-Koreckim. Kraków: W drukarni Uniwersytetu Jagiellońskiego pod zarządem Ignacego Stelcla, 1876. 98 s.
12. Михайлишин О. Костьол Св. Антонія в Великих Межирічах (Корецьких): три століття життя. Пам’ятки сакрального мистецтва Волині: Науковий збірник. Випуск 8. Луцьк : Надстир’я, 2001. С. 134–139.
13. Stecki T.J. Z dziejów wołyńskiego gródka. Kraków: Druk wł. L. Anczyca i Spółki, 1888. 25 s.
14. Adamski J. Osiemnastowieczne wyposażenie dawnego kościoła Pijarów w Międzyrzeczu Koreckim na Wołyniu. Między Wrocławiem a Lwowem. Sztuka na Śląsku, Małopolsce i na Rusi Koronnej w czasach nowożytnych / Red. A. Betlej, K. Brzezina, P. Oszczanowski. Wrocław, 2011. S. 271–278.
15. Обарчук А.О. Межиріч Корецький : Нариси історії волинського містечка. Рівне : ПП ДМ, 2010. 328 с.
Published
2021-07-09
How to Cite
Sheretiuk, R. (2021). LATE BAROQUE SCULPTURE OF SACRED BUILDINGS OF THE ORDER OF PIARISTS IN VOLYN. Litopys Volyni, (24), 58-62. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.09
Section
History of Volyn