Лінгвокраїнознавчі коментарі до топонімів у словнику О. Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся»
Анотація
У статті розглянуто фундаментальну працю О. Цинкаловського – словник «Стара Волинь і Волинське Полісся» (Вінніпег, 1984–1986). Звернуто увагу на специфіку лінгвокраєзнавчих коментарів, наведених у лексикографічному виданні до власних географічних назв. З’ясовано, що серед 1442 вміщених у книзі найменувань представлено такі різновиди топонімів: назви населених місць – ойконіми (назви міст, містечок і сіл – астіоніми, назви внутрішньоміських та внутрішньосільських об’єктів, зокрема районів та кутків – урбаноніми), назви водних об’єктів – гідроніми (назви озер – лімноніми, назви річок – потамоніми, назви боліт – гелоніми), назви частин рельєфу (височин, горбів, урочищ, могил) – ороніми, назви лісів – дрімоніми, назви доріг і проїздів – геоніми, назви вулиць – годоніми тощо. Велика частина топонімів походить від назв типових для Волині рослин, напр.: Березна Татарська, Березовичі, Березно, Березина; Вишневець Новий, Вишневець Старий, Вишеньки, Вишнів; Дубенка, Дубина, Дубище, Дубечно, Дубно; Калинівка. В основі багатьох найменувань лежать також назви тварин, птахів, риб, комах: Вовча, Вовчківці, Вовчий Кут; Кобиля, Кобилє, Коневичі; Козел, Козин, Козятин; Качин, Качичин, Качки, Зозулинці; Карасин; Комари, Комарівка та ін. Кілька одиниць спричинені назвами природних ресурсів, зокрема: Камінка, Камінне, Камінна Гора й ін. Низку топонімів зумовлюють кольороназви: Біле, Біла Криниця, Білин, Біличі; Красне, Красний Бір й ін. Окрему групу формують антропонімні назви, утворені від власних імен або прізвищ людей: Аннопіль, Аноніни, Базалія, Володимир, Іваннє та ін. Звернуто увагу на авторське тлумачення ойконіма й хороніма Волинь (Велинь). Виявлено добру обізнаність дослідника з історичними джерелами, зафіксованими в різних документах перейменуваннями, варіантними формами, намагання відшукати мотивацію найменувань. Зроблено висновок про доцільність використання матеріалів словника для мовознавчого вивчення топонімії історичної Волині (сучасних Волинської, Рівненської, частини Хмельницької та Житомирської областей).
Посилання
2. Потебня А. А. Объяснение малорусских и сродных песен. ІІ. Колядки и щедровки / А. А. Потебня. – Варшава : [б. и.], 1887. – 809 с.
3. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року. – Т. 1. – Вінніпег, 1984. – 601 с.