ВЗАЄМОДІЯ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Анотація

У статті здійснено аналіз сучасної інтерпретації форм та специфіки управлінських відносин між місцевими державними адміністраціями й органами місцевого самоврядування в Україні. Установлено, що між ними встановлюються стійкі горизонтальні, вертикальні, зворотні публічно-владні об’єктно-суб’єктні зв’язки. Увага приділена координаційним, реординаційним та субординаційним управлінським зв’язкам. З’ясовано їх роль і значущість у механізмі взаємодії інститутів публічної політики в процесі децентралізації влади в Україні. Виокремлено наукові підходи науковців до визначення цих понять. Проаналізовано функціонування інституту делегування повноважень, який значною мірою визначає характер та взаємодію органів виконавчої влади й самоврядних структур. Координацію як вид управлінської взаємодії розглянуто як свого роду ресурс, використання якого залежить від рівня демократичності стосунків між виконавчими та самоврядними структурами, лідерського потенціалу акторів публічної політики тощо. Акцентовано увагу на тому, що наявність реординаційних відносин у процесі владно-розпорядчої діяльності за наявності взаємних прав та обов’язків, активної вертикальної комунікації може сприяти гнучкості як органів місцевого самоврядування, так і місцевих державних адміністрацій, їх швидкій адаптації до динамічних змін та проблем, співвідносності управлінської системи тим процесам, які вона покликана впорядковувати, сприятиме досягненню більшій визначеності та прогнозованості поведінки керованих об’єктів. Ігнорування реординаційних зв’язків суб’єктом управління може призвести до конфлікту інтересів, зниження ефективності державного управління, його стійкості та динамізму. Перспективним у науковому плані визначено дослідження синергетичного ефекту від поєднання субординаційних, координаційних та реординаційних управлінських відносин у системі публічної політики на місцевому рівні.