ВПЛИВ ГРУП ІНТЕРЕСІВ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ НА ГЕОПОЛІТИЧНУ СТРАТЕГІЮ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ В ХХ–ХХІ СТОЛІТТЯХ
Анотація
Стаття детально розглядає вплив груп інтересів оборонно-промислового комплексу на геополітичну стратегію США в ХХ–ХХІ ст. Проаналізовано функції груп інтересів як агентів впливу на державну політику в умовах розгортання процесів мілітаризації, військових конфліктів, бойових дій та інформаційних війн. Розглянуто роль груп інтересів оборонно-промислового комплексу у формуванні геополітичної стратегії США як ключового гравця міжнародної безпеки, що впливають на безпеку держав та міжнародну стабільність. Групи інтересів є необхідним складником публічної політики, що впливають на формулювання та реалізацію політичних рішень. Учасники цих груп, такі як представники бізнесу, профспілок, громадських організацій та ін., спільно працюють над спільними інтересами, що впливає на ухвалення законів та розроблення політик. Групи інтересів грають ключову роль у визначенні політичних пріоритетів, лобіюють свої інтереси та домагаються врахування своєї думки під час ухвалення рішень. Наприклад, бізнес-асоціації впливають на економічну політику, а організації громадянського суспільства акцентують увагу на соціальних аспектах законодавства. Ці групи часто виступають посередниками між державними органами та громадськістю, сприяючи зрозумінню та прийняттю політичних рішень. Через них уряди можуть більш ефективно спілкуватися з різними секторами суспільства. Проте слід пам'ятати, що групи інтересів можуть мати негативний вплив на державну політику. Оцінка ролі оборонно-промислового комплексу у сучасних конфліктах є надзвичайно важливим завданням, адже детальне розуміння механізмів і наслідків таких війн є ключовим для розроблення ефективних стратегій забезпечення національної та міжнародної безпеки. Такий аналітичний підхід дає змогу ідентифікувати і протидіяти потенційним загрозам, забезпечуючи стабільність на різних рівнях.
Посилання
2. Кіссинджер Г. Дипломатія / пер. з англ. М. Гоцацюка, В. Горбатька. Київ : КМ-БУКС, 2018. 864 с.
3. Телешун Я.С. Особливості функціонування фінансово-політичних груп у системі публічної політики: реалії Укра-
їни. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія.
Соціологія. Право. 2016. № 1/2(29/30). С. 137–142.
4. Телешун Я.С. (2018) Фінансово-політичні групи в нестабільному інституційному середовищі. УДК 328.188.5
5. Bacevich, A.J. (2013). New american militarism: How americans are seduced by war. Oxford University Press, Incorporated.
6. Bruce Brunton. (2019) An historical perspective on the future of the military-industrial complex. https://doi.org/10.1016/0
362-3319(91)90043-4
7. Mann, M. (1984). Capitalism and Militarism. У War, State and Society (р. 25–46). Palgrave Macmillan UK. https://doi.
org/10.1007/978-1-349-17414-0_2
8. Stavrianakis, A., & Selby, J. (2014). Militarism and international relations: Political economy, security, theory. Taylor
& Francis Group. https://www.routledge.com/Militarism-and-International-Relations-Political Economy-Security-
Theory/Stavrianakis-Selby/p/book/9781138797413