РЕЗУЛЬТАТИ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ ЗА ЧАСІВ ГЕТЬМАНАТА П. СКОРОПАДСЬКОГО
Анотація
У статті висвітлюються особливості земельної реформи, яка здійснювалася за часів Гетьманата П. Скоропадського. Підкреслюється, що одним із ключових у сфері економічної політики періоду Гетьманату було аграрне питання, оскільки земля для українського селянина завжди була символом економічної незалежності, гарантією матеріального добробуту. Зазначається, що політичний і соціальний контекст часів Української держави був дуже складним, що ускладнювало впровадження земельної реформи та зумовлювало різні точки зору серед українських діячів і інтелігенції. Указується, що на формування поглядів П. Скоропадського щодо ключових принципів земельної реформи вплинуло декілька ключових чинників, зокрема те, що гетьман був прихильником столипінської реформи й активно підтримував ідеї фермерського господарювання, оскільки, на його думку, приватні господарства можуть бути досить високопродуктивними. Український гетьман також спирався на програмну платформу Української народної громади (УНГ) та на позицію Української демократично- хліборобської партії. Також підкреслюється, що гетьман повинен був ураховувати умови, встановлені німецьким командуванням. Німці бачили розв'язання земельного питання у відновленні приватної власності та оплаті селянами вартості землі, яку вони отримали. Вони також уважали за раціональне зберегти більші земельні господарства для підтримання продуктивності сільськогосподарського сектору. Зазначається, що вже від самого початку ця реформа стикалася з багатьма протиріччями та відмінними поглядами ключових гравців, таких як Союз земельних власників, Протофіс, німецьке командування, українські політичні партії та селянський спротив. Підкреслюється, що всі ці групи мали різні інтереси та вектори розвитку, що створювало конфліктну атмосферу та ускладнювало гармонізацію їхніх поглядів. Зазначається, що, незважаючи на багатообіцяючий початок, земельна реформа так і не була успішно реалізована в період Української держави. Указується, що земельна реформа була одним із чинників, який призвів до падіння гетьманської влади.
Посилання
чинники полiтики нaцiонaльної безпеки. Гiлея. 2014. Вип. 84(№ 5). C. 48–53.
2. Павло Скоропадський: Спогади (кінець 1917 – грудень 1918). Київ : Київ – Філадельфія, 1995. 493 с.
3. ЦДАВО України. Ф. 1064. Оп. 1. Спр. 13. Арк. 22–24.
4. ЦДАВО України. Ф. 1064. Оп. 1. Спр. 13. Арк. 13.
5. Державний вісник. 1918. 16 червня. С. 1.
6. Державний вісник. 1918. 19 липня. С. 1.
7. ЦДАВО України. Ф. 1064. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 140–142 зв.
8. ЦДАВО України. Ф. 1064. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 84.
9. Чикаленко Є. Щоденник (1907–1917). Київ : Темпора, 2011. 480 с.
10. Українське слово. 1918. 16 серпня.
11. Нова Рада. 1918. 6 вересня.
12. ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 1. Спр. 7. Арк. 38 зв.
13. ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 1. Спр. 7. Арк. 53.
14. Пиріг Р.Я. Українська гетьманська держава 1918 року. Історичні нариси. Київ, 2011. 336 с.