ІДЕОЛОГЕМА «ВОРОГ НАРОДУ» НА СТОРІНКАХ РАДЯНСЬКИХ ПРЕСОВИХ ВИДАНЬ ВОЛИНІ В ПЕРІОД УТВЕРДЖЕННЯ СТАЛІНСЬКОГО ТОТАЛІТАРИЗМУ

Ключові слова: ворог народу, сталінізм, тоталітаризм, пресові видання, радянська влада, куркуль, голод.

Анотація

У статті йдеться про відображення ідеологеми «ворог народу» на сторінках місцевих газет Волині у період утвердження тут сталінського тоталітаризму (кінець 1920-х – початок 1930-х років), досліджено динаміку використання цього образу в системі більшовицької пропаганди. Указано, що ця штучно сформована ідеологема використовувалася радянською владою як один з інструментів формування віртуального ідеологічного конструкту з метою трансформації його у реальне соціальне середовище. Образ «ворога народу», з одного боку, слугував маркером для соціальної стратифікації радянських громадян за ознакою політичної благонадійності, а з іншого – виступав тлом для найвигіднішої презентації персонажів, які представляли більшовицьку партію. Для утвердження нової радянської ідеології більшовикам необхідно було вдатися до чіткої структуризації суспільства, виокремлення прихильників і противників. «Ворог» стає неминучим атрибутом дихотомного уявлення/представлення реальності в тоталітарному суспільстві. Найбільш критичні й негативні явища спостерігалися в процесі розшарування селянського соціуму, свідомо поділеного на дві антагоністичні категорії. На одному полюсі були так звані бідняки, які є лідерами соціалістичних перетворень на селі, а на іншому – представники заможних верств, які апріорі оголошувалися «чужими», ворогами нової влади. Наголошено, що основним транслятором більшовицької ідеології виступала преса, насамперед місцеві друковані видання. Використовуючи засоби друкованого слова, більшовицька влада сприяла посиленню процесу розшарування селянства: збереженню і зміцненню домінуючих позицій «бідняків» і «середняків» та викриттю «куркулів». Із метою формування негативного образу «ворога народу» у пресі активно послуговувалися «мовою ненависті», яка сприяла нагнітанню у суспільстві атмосфери «класового протистояння», страху і підозрілості та впровадженню у масову свідомість «нової» системи соціальних і політичних уявлень про соціалізм. Спостерігається поступове залучення в офіційний дискурс активно тиражованої на сторінках друкованих видань експресивної лексики з виразно негативними конотаціями, яка фактично перетворилася на мовні кліше.

Посилання

1. Андріївка загрузла в багні проривів. Радянська Волинь. 1932. 21 грудня.
2. Боннелл В. Більшовицька демонологія в радянських політичних плакатах 1930–1945 років. URL: https://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/1115-viktoriia-bonnell-bilshovytska-demonolohiia-v-radianskykhpolitychnykh-plakatakh-19301945-rokiv (дата звернення: 20.10.2023).
3. Великий терор 1937–1938 років: жертви і виконавці : збірник наукових статей. Полтава : ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2019. 210 с.
4. Гриневич Л. Голод 1932–1933 у публічній культурі пам'яті та суспільній свідомості в Україні. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. 2007. Вип. 17. С. 389–401 ; Гриневич Л. Стаття 127 КК УСРР як важіль боротьби з приватником в умовах розгортання надзвичайних заходів на початку 1928 р. Проблеми історії України: факти, судження пошуки. 2011. Вип. 20. С. 177–192 ; Гриневич Л. Уповноважені партійці в умовах розгортання надзвичайних заходів в аграрній сфері України узимку-навесні 1928 р. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. 2010. Вип. 19. С. 102–112.
5. Держархів Житомирської області. Ф. Р-671. Оп.2. Спр.9. Арк.4.
6. Держархів Житомирської області. Ф.1024. Оп.1. Спр.130. Арк.54
7. Доки це зрештою буде. Радянська Волинь. 1932. 15 липня. № 98.
8. Ісакова Т.О. Мова ворожнечі як проблема українського інформаційного простору. Стратегічні пріоритети. Серія «Політика». 2016. № 4. С. 90–97.
9. Колективіст Дзержинщини. 1933. 9 лютого. № 14.
10. Коць Т. Мовна агресія в інформаційному просторі: між стильовою нормою і деструкцією. Українська мова. 2021. № 3(79).
11. Коць Т. Ціннісні орієнтири доби тоталітаризму в мові періодичних видань 30–50-х років ХХ ст. Культура слова. 2015. Вип. 82. С. 93–102.
12. Кращих активістів не залучено до боротьби за хліб. Радянська Волинь. 1932. 21 грудня. № 174.
13. Кульчицький C. Обґрунтування Голодомору 1932–1933 рр. як геноциду у світлі концепцій Р. Конквеста й Р. Лемкіна. Український історичний журнал. 2018. № 4.
14. Кульчицький С.В. Ще раз до питання про демографічні наслідки голоду 1932–1933 pp. в Україні. Український історичний журнал. 1995. № 5. С. 137–141 ; Кульчицький С. Сталінська диктатура в період другого комуністичного штурму (1929–1938 рр.). Проблеми історії України: факти, судження пошуки. 2012. Вип. 21. С. 118–134.
15. Куркульських агентів – обдурювачів держави – нещадно карати. Шлях колективізації. 1933. 12 липня. № 89.
16. Куромія Гіроакі. Свобода і терор у Донбасі. Українсько-російське прикордоння, 1870–1990-ті роки / пер. з англ. Г. Кьорян, В. Агеєв. Київ, 2002.
17. Маркова С., Шеремета Л. Український селянин-хлібодар: історико-етимологічний дискурс. Український селянин. 2021. Вип. 25. С. 115–121.
18. Масенко Л. Мова радянського тоталітаризму. Київ, 2017. 240 с.
19. Масенко Л. Слово куркуль в історико-етимологічному та соціально-політичному аспектах. Українська мова. 2015. № 2. С. 24–37.
20. Морочко В. Справа «контрреволюційної шкідницької організації в сільському господарстві УРСР»: механізми і наслідок терору. З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. 1998. № 1–2. С. 96–104.
21. Нещадної кари класовому ворогові, що намагається зірвати заходи партії і радвлади. Радянська Волинь. 1932. 15 листопада. № 157.
22. Оздоровити колгосп, вигнати глитаїв. Радянська Волинь. 1932. 17 липня. № 99.
23. Приборкати куркуля та його помічників. Колективіст Дзержинщини. 1932. 26 лютого. № 12.
24. Причини відставання. Радянська Волинь. 1932. 7 липня. № 94.
25. Радянська Волинь. 1932. 15 листопада. № 157.
26. Революційна пильність. Поліська комуна. 1933. 24 листопада. № 175.
27. Розтрощим маневри класового ворога. Шлях колективізації. 1933. 6 серпня. № 104.
28. Романець Н. Особливості репресивної політики радянської влади в українському селі в умовах Голодомору. Чорноморський літопис. 2011. Вип. 3. С. 45–50.
29. Романець Н. Репресивна політика радянської влади в українському селі (1925–1939) : монографія. Кривий Ріг, 2014.
30. Сигнали з Синьгурів. Радянська Волинь. 1932. 7 липня. № 84.
31. Сипченко І.В. Окружна газета на Сумщині (1923–1929): тематичне наповнення, редакційна політика. Наукові записки Інституту журналістики. 2013. Т. 53. С. 232–235.
32. Сипченко І. Феномен «ворога народу» у місцевій пресі Сумщини 30-х рр. ХХ ст.: особливості культивування та еволюція образу. Образ. 2014. Вип. 15. С. 122–129.
33. Ставовий Трохим – ворог колгоспний. Поліська комуна. 1933. 24 листопада. № 175.
34. Сталин В. Cочинения. Т. 5. Москва : ОГИЗ, 1947. С. 281–285.
35. Тарапон О. Преса як засіб ідеологічної обробки населення в радянській Україні (1920–1930-ті рр.). Наукові записки з української історії. 2016. Вип. 39. С. 47–54.
36. Українське радянське суспільство 30-х рр. XX ст.: нариси повсякденного життя : колективна монографія / відп. ред. С.В. Кульчицький. Київ : Інститут історії України НАН України, 2012. 786 с.
37. Шкідників з Орелівського колгоспу покарано. Соціялістичний наступ. 1933. 24 квітня. № 403.
38. Шкідницька рука в Барашівці. Радянська Волинь. 1932. 3 серпня. № 107.
39. Шлях колективізації. 1933. 12 липня. № 89.
40. Andrej Kotljarchuk. Propaganda of Hatred and the Great Terror.A Nordic Approach. Ethnic and Religious Minorities in Stalin's Soviet Union: New Dimensions of Research. Olle Sundström, Huddinge: Södertörns högskola, 2017. P. 91–121.
41. Sarah Davies. Popular Opinion in Stalin's Russia: Terror, Propaganda, and Dissent, 1934–1941. Cambridge: Cambridge University Press, 1997.
42. Sirenko L. Construction of «enemy’s» image in soviet press in 1939-1953-s. Torun International Studies. 2015. № 1(7). Р. 37–45.
43. Vladimir Paperni. Narratives of Exclusion in the Discourse of the Stalinist Great Terror. Sociology and Anthropology. 2015. № 3(9). Р. 440–446.
Опубліковано
2023-11-30
Як цитувати
Стародубець, Г. (2023). ІДЕОЛОГЕМА «ВОРОГ НАРОДУ» НА СТОРІНКАХ РАДЯНСЬКИХ ПРЕСОВИХ ВИДАНЬ ВОЛИНІ В ПЕРІОД УТВЕРДЖЕННЯ СТАЛІНСЬКОГО ТОТАЛІТАРИЗМУ. Літопис Волині, (29), 89-95. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.29.14
Розділ
Історія України