РАДЯНСЬКА ПРОПАГАНДА НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ВІЙНИ СПРАВЕДЛИВІ ТА НЕСПРАВЕДЛИВІ

Анотація

У статті досліджено особливості підготовки суспільства в СРСР до можливого воєнного конфлікту. Акцентовано на тому, що радянська пропаганда прагнула сформувати свій особливий погляд на інтерпретацію норм міжнародного права. Так, ані лідери країни, ані численні пропагандисти не заперечували можливості нападу на іншу країну. «Справедливою» визнавали війну, яка є «продовженням політики прогресивних, революційних класів», яка слугує «інтересам народу». А несправедлива – це та, яка розв’язана в інтересах капіталістів та експлуататорів. Питання, хто нападав, а хто захищався, у цьому контексті взагалі не мало виникати. Акценти було змінено принципово. Червона Армія буде вести війну за справу всього «прогресивного людства», проти «реакції, експлуатації, контрреволюції». Отже, будь-яка війна, хоча би де вона велася і хоча би хто її почав першим, з участю Червоної Армії в будь-якому варіанті апріорі буде справедливою. Навіть у разі нападу СРСР на будь-яку країну війна буде аж ніяк не окупаційною, загарбницькою, а революційною і, більше того, – громадянською. Адже під час наступу Червоної Армії населення, а конкретно трудівники капіталістичних країн, будуть надавати їй цілковиту підтримку і допомогу. Так, головним завданням проголошували перетворення ізольованої революції на революцію всесвітню. Й. Сталін багаторазово підкреслював незрівнянну зацікавленість саме СРСР у здійсненні світової революції, адже це гарантовано убезпечило б країну від реставрації старих буржуазних порядків, допомогло б остаточно викорінити атавізми капіталізму і побудувати нарешті соціалізм-комунізм. Відповідно, Червону Армію трактували як «зброю визволення трудящих усіх країн». Доведено, що радянська пропаганда в міжвоєнний період була заснована на численних безпідставних класових штампах: очікуванні «світової революції», яка мала розпочатися у разі воєнної агресії; переконанні у «швидкій війні на чужій території»; свідомому заниженні воєнної спроможності потенційних противників тощо. Така воєнна доктрина дала змогу Й. Сталіну надзвичайно вільно поводитися з нормами міжнародного права й виступити разом зі своїм союзником А. Гітлером одним із паліїв Другої світової війни.