УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ: ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ ТА ОСОБЛИВОСТІ

Анотація

У статті розглянуто теоретичні питання поняття та змісту земельних ресурсів у сфері державного управління. Наголошується, що аналіз та оцінка поточної ситуації із земельними ресурсами є свідченням не лише її надзвичайної актуальності, особливо у світлі останніх змін у внутрішній земельній політиці, але й довготривалого ігнорування важливості впорядкування землеустрою. Загальнодоведено, що організація раціонального використання земельних ресурсів, а разом із тим й інших природних ресурсів є найважливішим геополітичним і соціально-економічним фактором, який забезпечує стабільний та ефективний розвиток усіх галузей управління та економіки будь-якої держави, збереження її суверенітету, охорону довкілля і все разом є найважливішою умовою підвищення добробуту суспільства в країні. Обґрунтовано місце земельних ресурсів у системі адміністративно-політичних та соціально- економічних взаємин. Визначено сутність понять «земельні ресурси» та «управління земельними ресурсами», які потребують чіткого встановлення сутності та змісту в частині реформування сфери управління. Досліджено основні види земельних ресурсів у ринковій економіці, оскільки в цей період законодавчо закріплюються різні форми власності та господарювання на землю. Наголошується, що за умови існування сучасної системи управління земельними ресурсами України наявний конфлікт законодавчих актів, неузгодженість землевпорядника та власників землі. На сьогодні реформа державного управління стимулює дослідження з питань земельного регулювання та відносин. Зрозуміло, що більшість завдань, які виникають зі зміною земельних ресурсів, потребують розвитку сучасних механізмів державного управління, які відповідатимуть вимогам та стандартам ЄС. При цьому проблема формування ефективних підходів до раціонального використання земельних ресурсів в умовах реформування потребує невідкладного вирішення з метою підвищення ефективності не лише розуміння важливості земельних ресурсів, а і їх використання.