АНАТОМІЯ ГЕОПОЛІТИЧНОЇ ДЕСТРУКТИВНОСТІ: НА ПРИКЛАДІ ВІЙНИ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

Анотація

Варварська війна путінського режиму проти Української держави є наслідком кількасотрічного протистояння українства імперським амбіціям різних російських правителів у різні часи. У рамках геостратегії сучасної Української держави постало актуальне завдання: відійти від концепції героїчного опору та захисту, натомість, врешті-решт, завершити війну перемогою, тим самим поклавши край перманентній загрозі, яка носитиме іманентний та онтологічний характер доти, допоки існуватиме така держава та політична система, заснована на богобраності, месіанстві та деструктивності, свавільному тлумаченні поняття геополітичного простору і територіальній експансії. В рамках геостратегії пропонується розвивати власну геостратегію, засновану на національних цінностях, а не обмежуватись виписуванням стратегії «антиросії» або ж вписування розвитку України у сталі геополітичні кліше. На підставі авторської концепції геостратегії аналізуються сучасні прикладні політичні тенденції в політичній комунікації, які впливають на формування геостратегії сучасної України з позицій теорії деструктивності Еріха Фромма. Одним із визначних методів у цьому виступає формування авторської позиції щодо базових концептів геостратегії. Зокрема, виділено три рівні: теоретичний, методологічний і операціональний. У статті продовжується ключова авторська ідея щодо чіткого порізнення геополітики і геостратегії. Через що чітко ілюструється розбіжність трактування конкретних подій під час війни путінського режиму проти Української держави через складання відповідної матриці. Подано теоретичну модель авторської концепції «де», яка дозволила виділити однорідну семантичну валентність базових концептів будови та реалізації ідеології руського світу, прикметною рисою якої виступає застосування префіксу «де»; подано дериват відповідних термінів. Сформовано наукове завдання щодо окремого дослідження кожного з них з метою більш повної раціоналізації семантичних конструкцій і розуміння наративної схеми реалізації концепції в рамках геостратегічного дискурсу і комунікаційного простору. Запропоновано увести в науковий обіг поняття «деінфраструктуризація», під яким пропонується розуміти умисне та цілеспрямоване каскадне знищення об’єктів стратегічної інфраструктури. Визначені різні параметральні характеристики діяльності стратегічного архітектора і управлінця деструктора. Сформульовано ключові постулати будови власної геостратегії сучасної Української держави.