БУКОВИНСЬКІ ТЕРЕНИ – ТЕАТР ТУРЕЦЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ ВІЙНИ 1672–1676 РР.
Анотація
У статті проаналізовано воєнно-політичні події у Молдавській державі, молдавсько-польські, молдавсько- турецькі та турецько-польські відносини в контексті історії буковинських земель. Хронологічно праця охоплює 70-ті рр. ХVIІ ст. Мета нашої розвідки полягає в комплексному висвітленні, на основі аналізу джерел і монографічної літератури, воєнно-політичного становища буковинських теренів Чернівецької та Хотинської волостей у період польсько-турецької війни 1672–1676 рр. Реалізація мети дослідження зумовлює розв’язання таких завдань: висвітлити діяльність молдавських господарів у контексті історії північномолдавських земель; дослідити воєнно-політичні відносини Молдавії з Польщею і Туреччиною у контексті історичних теренів сучасної Буковини; охарактеризувати становище Чернівецької та Хотинської волостей під час польсько-турецької війни 1672–1676 рр. Досліджено, що у другій половині XVII ст. посилилося суперництво між Туреччиною та Польщею у Центрально-Східній Європі. Водночас Молдавія продовжувала перебувати у васальній залежності від Османської імперії, а становище Чернівецької та Хотинської волостей узалежнювалося постійними втручання- ми польських і турецько-татарських військ у внутрішньомолдовські справи. Звернуто увагу на те, що польські королі намагалися зберегти Молдавію у своїй сфері впливу, часто відправляючи війська у прикордонні з Польщею території Чернівецької та Хотинської волостей, які руйнували та грабували їх. Встановлено, що Хотинська фортеця продовжувала зберігати своє стратегічне значення, а її роль форпосту на польсько-молдавському прикордонні значно зростала. У висновку розвідки стверджено, що буковинські землі стали передовою боротьби між Османською імперією та Річчю Посполитою, оскільки упродовж 1672–1676 рр. обидві країни прагнули поширити свою владу на Молдавію, а значить і територію Буковини.
Посилання
2. Величко С. Літопис. Т. 2. Київ : Дніпро, 1991. 642 с.
3. Григор’єва Т. Дипломатія Речі Посполитої напередодні та під час польсько-османської війни 1672–1676 рр. Наукові записки. Т. 104 : Історичні науки / Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». Київ, 2010. С. 42–46.
4. Грицкан-Дідковський К. Польська дипломатична служба і політика Османської імперії у другій половині 70-х рр. XVII ст. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнографії : Збірник наук. статей. Вип. 4. Чернівці, 1997. С. 86–94.
5. Грицкан-Дідковський К.В. Польсько-молдавські відносини в другій половині XVII ст. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології йетнографії : Збірник наук. статей. Вип. 1. Чернівці : Рута, 1996. С. 72–80.
6. Добржанський О., Макар Ю., Масан О. Хотинщина. Історичний нарис. Чернівці : Молодий буковинець, 2002. 464 с.
7. Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко: огляд його життя і політ. діяльності / ред. В. Омельченко. Нью-Йорк : УВАН у США, 1985. 712 с.
8. Исторические связи народов СССР и Румынии: Документы и материалы в 3 т. Т. 3. Москва : Наука, 1970. 415 с.
9. Історія українського козацтва: Нариси. Смолій В. А. (відп. ред.). У 2 т. Київ : Вид. дім. «Києво-Могилянська академія», 2006. Т. 1. 800 с.
10. Кайндль Р.Ф. Історія Чернівців від найдавніших часів до сьогодення. Чернівці : Зелена Буковина, 2005. 300 с.
11. Крипякевич І. Історія українського війська. Львів : Вид. І. Тиктора, 1936. 288 с.
12. Кшонстек Т., Томчик Є. Хотинська битва 1673 року. Зелена Буковина. Науковий і науково-популярний журнал. Серія «Екологія та Краєзнавство». Чернівці : Вид. «Зелена Буковина», 2005. № 1-2. С. 228–236.
13. Літопис Самовидця / Вид. підготував Я.І. Дзира. Київ : Наук. думка, 1971. 207 с.
14. Масан О. Буковина як об’єкт міжнародних відносин з давніх часів до 1774 р. Буковина в контексті європейських міжнародних відносин (з давніх часів до середини ХХ ст.) : кол. моногр.. Чернівці : Рута, 2005. С. 9–168.
15. Масан О. Чернівці в другій половині XIV–XVIІІ ст. (до 1775 р.). Чернівці: Історія і сучасність (Ювілейне видання до 600-річчя першої писемної згадки про місто) : кол. монографія. Чернівці : Зелена Буковина, 2009. С. 23–75.
16. Очерки внешнеполитической истории Молдавского княжества (последняя четверть ХІV – начало ХІХ в.). / Драгнев Д. М. (отв. ред.). Кишинев : Штиинца, 1987. 464 с.
17. Семенова Л. Княжества Валахия и Молдавия. Конец ХІV – начало ХІХ в. (Очерки внешнеполитической истории). Москва : Индрик, 2006. 432 с.
18. Стати В. История Молдовы. Кишинев : F.E.P. «Tipografia Centrală», 2002. 480 с.
19. Уривалкін О.М., Уривалкін М.О. Гетьмани України та кошові Запарозької Січі. Київ : Дакор, КНТ, 2008. 395 с.
20. Флоря Б. Войны Османской империи с государствами Восточной Европы (1672–1681 гг.). Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XVII в. Москва : Памятники ист. мысли, 2001. Ч. 2. С. 108–148.
21. Флоря Б.Н. Начало открытой османской экспансии в Восточной Европе (1667–1671 гг.). Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XVII в. Москва : Памятники ист. мысли, 2001. Ч. 2. С. 76–108.
22. Цесельський Т. Невикористана перемога. Хотинська кампанія 1673 року: генезис – перебіг – наслідки. Chocim 400 lat wspólnej historii. Warszawa : Polskie Towarzystwo Historyczne. Instytut Badań nad Dziedzictwem Kulturowym Europy, 2021. С. 204–243.
23. Чухліб Т. Козаки і Монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648–1721 рр. 3-тє вид., випр. і доповн. Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2009. 616 с.
24. Dorošenko D. Rypko J. Hejtman P. Dorošenko a jeho turecká politika. Časopis Národního Musea. Ргаhа, 1933. № 1-2. 55 s.
25. Górski K. Wojna Rzeczypospolitej Polskiej z Turcją w latach 1672 i 1673. Warszawa, 1890. 66 s.
26. Hundert Z. Garnizon wojskowy Kamieńca Podolskiego w latach 1667–1672 – zarys problematyki. Saeculum Christianum: pismo historyczne. 2014. Tom 21. S. 141–153.
27. Iorga N. Studii şi documente cu privire la istoria românilor. Vol. 3: Fragmente de cronici şi ştiri despre cronicari. Bucureşti : Editura Ministerului de Instrucţie, 1901. LXV. 104 p.
28. Korzon T. Dola i niedola Jana Sobieskiego 1629–1674. Kraków : Wydawnictwo Akademii Umiejętności, 1898. T. 3. 542 s.
29. Neculce I. Letopisetul Tarii Moldovei de la Dabija-voda pina la a doua domnie a lui Constantin Mavrocordat (1661–1743). Ureche G., Costin M., Neculce I. Letopisetul Tarii Moldovei...: Cronici / Îngr. textelor, glosar si indici de T. Celac. Chisinau : Hyperion, 1990. P. 280–472.
30. Orlowski D. Chocim 1673. Warszawa : Dom Wydawniczy Bellona, 2007. 252 р.
31. Pajewski J. Bunczuk i koncerz: Z dziejow wojen polsko-tureckich. Wyd. 2-ie. Poznan : Wyd-wo Poznanskie, 2003. 279 s.
32. Sadzewicz M. Pod Chocimiem. 1673. Warszawa : Wyd-wo Min. Obrony Narodowej, 1969. 174 s.
33. Wagner M. Wojna polsko-turecka w latach 1672–1676. Zabrze : Inforteditions, 2009. T. 1. 407 s.
34. Woliński J. Z dziejów wojen polsko-tureckich. Warszawa : Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1983. 234 s.
35. Wójcik Z. Między traktatem Andruszowskim а wojna turecka. Stosunki polsko-rosyjskie 1667–1672. Warszawa : Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1968. 324 p.
