ВИКОРИСТАННЯ КЛЮЧОВИХ ПОДІЙ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ДЛЯ ЗАМУЛЮВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ М. ПЕРЕЯСЛАВА
Анотація
Повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року та агресивна експлуатація нею історичних подій Другої світової війни в черговий раз привернули увагу українських дослідників до цієї проблематики. Спираючись на теоретичні напрацювання Моріса Хальбвакса, П’єра Нора, Маоза Азарьяху, Яні Вуолтінахо, Лоуренса Д. Берга, Тараса Кузьо та інших науковців, які ґрунтовно які розкривають основи сучасних студій пам’яті й пояснюють яким чином топонімічна політика впливає на процес становлення історичної пам’яті, мені вдалося підібрати належний методологічний інструментарій для дослідження. Окрім того, метою цієї статті є подальше розвінчування російських міфів про цей історичний період. У запропонованій статті на прикладі м. Переяслава продемонстровано те, як переломні й криваві події часів Другої світової війни були використані радянським тоталітарним режимом у власних ідеологічних цілях та до яких наслідків ці рішення привели у ХХІ столітті. Зокрема, розкрито причини, передумови та ідеологічні особливості перейменування 12 жовтня 1943 року давньоруського міста Переяслава у м. Переяслав-Хмельницький. Обґрунтовано, чому саме постать Б. Хмельницького була обрана для цієї зміни і які ідеологічні міти вона мала інкорпорувати в український соціум, пов’язані з Переяславською радою 1654 року та великоросійською шовіністичною ідеєю про так звані «братні народи». Окрему увагу приділено ролі переяславців у процесі перейменування міста Переяслава на Переяслав-Хмельницький. Висвітлено тогочасну реакцію німецької сторони на цей акт топонімічної політики. Показано, який відбиток наклав цей крок радянської влади на історичну пам’ять сучасного покоління переяславців і його реакцію на повернення історичної назви місту, яка тривала понад двадцять років після відновлення незалежності України. Крізь призму Переяслава продемонстровано роль російського впливу на процес збереження радянської історичної пам’яті в незалежній Україні.
Посилання
2. Андрощук О. Перейменування об’єктів адміністративно-територіального поділу Криму як репресивний та пропагандистський засіб державної політики (ІІ половина ХХ століття). Крим в історичних реаліях України: Матеріали наук. конф. «Крим в історичних реаліях України: До 50-річчя входження Криму до складу УРСР» (Київ, 19 лютого 2004 р.) / В.А. Смолій (відп. ред.). Київ : Ін-т історії України НАН України, 2004. С. 317–334.
3. Андрощук О. Політика перейменувань об’єктів адміністративно-територіального поділу в УРСР в 40-60-ті рр. ХХ ст.: мета, механізм реалізації, наслідки. Історія України. Маловідомі імена, події, факти: зб. статей. Київ : Інститут історії НАН України, 2003. С. 22–23.
4. Бердник Мирослава. Переяславская Рада: 360 лет спустя. Православный портал «Москва – Третий Рим», 20 января 2014. URL: https://3rm.info/publications/42912-pereyaslavskaya-rada-360-let-spustya.html.
5. В Киеве провели митинг за воссоединение Украины с Россией. Сайт Политикус. 22.01.2016. URL: https://politikus. ru/events/68160-v-kieve-proveli-miting-za-vossoedinenie-ukrainy-s-rossiey.html.
6. В’ятрович В. Друга Світова. Війна пам’ятей. Zbruč, 9 травня 2016. URL: https://zbruc.eu/node/51248.
7. Воронін В. Орден Богдана Хмельницького 1943 року. Українське наповнення останнього полководницького ордена СРСР. Статті та повідомлення. 2013. С. 18–24. URL: https://archives.gov.ua/wp-content/uploads/02-17.pdf.
8. Дати і події з життя міста. Переяславська міська рада. 2022. URL: https://phm.gov.ua/?page_id=2279.
9. До повернення місту історичної назви «Переяслав». Інформаційна довідка громадської ради при виконавчому комітеті Переяслав-Хмельницької міської ради / упоряд.: Коцур В.В., Нагайко Т.Ю. Переяслав-Хмельницький : ФОП Домбровська Я.М., 2018. 16 с.
10. Засідання двадцять дев’яте. Зал засідань Верховної Ради України, 30 жовтня 2019 року, 10 година. Веде засідання Голова Верховної Ради України Разумков Д.О. [Стенограма пленарного засідання, час виступу – 13:28:03]. URL: https://www.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/7260.html.
11. Зимовець Р. Про користь та шкоду переписування історії. Філософський аналіз однієї з тем сучасних історичних дискурсів. Філософська думка. № 2. 2021. С. 142–164. URL: https://doi.org/10.15407/fd2021.02.142.
12. Князев С. «Силы войска были на исходе»: как запорожские казаки стали подданными русского царя. Сайт РТ, 8 июня 2018. URL: https://russian.rt.com/science/article/521139-istoriya-getmanschina-rossiya-pismo.
13. Коцур Л. Історичні постаті доби козаччини в працях Миколи Неоновича Петровського (1894–1951): ідеологічні міфи і реальність. «Гілея: науковий вісник» : збірник наукових праць. Київ, 2020. Випуск 154 (№ 3). С. 75–81.
14. Коцур Л., Коцур В. Перейменування – це історична пам’ять для майбутніх поколінь! Політичні студії. 4 квітня 2018. URL: https://www.facebook.com/Ua.Politicus/.
15. Михненко А., Месюк М. Інтерпретація історії як інструмент маніпулятивного впливу на суспільну свідомість. 2009. URL: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2009/2009-03(3)/09mamvss.pdf.
16. Навеки с русским народом. Фильм к 300-летию воссоединения Украины с Россией (1954). History Lab. 2021. URL: https://www.youtube.com/watch?v=FtnIQXkoUuw.
17. Нагайко Т. Переяславу – бути? Переяславська рада. 25 березня. 2016. № 9.
18. Нора П. Історія як захист від політики. Historians, 02 February 2012 / переклала з французької Юлія Кузьменко. URL: http://www.historians.in.ua/index.php/en/istoriya-i-pamyat-vazhki-pitannya/117-pier-nora-istoriia-iak-zakhyst-vidpolityky.
19. Політика історичної пам’яті в контексті національної безпеки України : аналіт. доповідь / Яблонський В.М., Лозовий В.С., Валевський О.Л. та ін. ; за заг. ред. В.М. Яблонського. Київ : НІСД, 2019. 144 с.
20. Рада перейменувала місто Переяслав-Хмельницький. Новинарня, 30.10.2019. URL: https://novynarnia.com/2019/10/30/ rada-pereymenuvala-misto-pereyaslav-hmelnitskiy/.
21. Статья Президента России В. Путина «Об историческом единстве русских и украинцев» стала обязательной для изучения в российской армии. Настоящее время, 16 июля 2021. URL: https://www.currenttime.tv/a/statya-putina-stalaobyazatelnoy- dlya-izucheniya-v-armii/31361220.html.
22. Ткачук Наталія. 10 жовтня 1943-го засновано орден Богдана Хмельницького. Інформаційне агентство АрміяInform, 10 жовтня 2019. URL: https://armyinform.com.ua/2019/10/10/10-zhovtnya-1943-go-zasnovano-orden-bogdanahmelnyczkogo/.
23. Центральний державний архів громадських об’єднань України в м. Києві (ЦДАГО). Ф.1. Оп. 70. Спр. 238. Арк. 7–8.
24. ЦДАГО, Ф.1, Оп. 70., Спр. 48. 88 арк.
25. ЦДАГО, Ф.1. Оп. 70. Спр. 145. Арк. 92–94.
26. ЦДАГО, Ф.1. Оп. 70. Спр. 384. 139 арк.
27. ЦДАГО, Ф.1. Оп. 70. Спр. 385. 258 арк.
28. ЦДАГО, Ф.1. Оп. 70. Спр. 385. 258 арк.
29. ЦДАГО, Ф.1. Оп. 70. Спр. 55. Арк. 120.
30. ЦДАГО, Ф.1. Оп. 70. Спр. 71. Арк. 1–3.
31. Червоненко Віталій. Геть від Москви! Чому Рада прибрала ім’я гетьмана з назви Переяслава. BBC News Україна, 30 жовтня 2019. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-45719650.
32. Як перейменовували Переяслав та чому Володимиру варто зробити те ж саме. Буг, 16.06.2021. URL: http://bug.org. ua/interview/yak-perejmenovuvaly-pereyaslav-ta-chomu-volodymyru-varto-zrobyty-te-zh-same-553465/.
33. Azaryahu M. The power of commemorative street names. Environment and Planning. Society and Space 1996, volume 14, pages 311–330. URL: https://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1068/d140311.
34. Berg L-D., Vuolteenaho J. Critical toponymies: the contested politics of place naming. Burlington, 2009. VT: Ashgate Publishing Company.
35. Kotsur V., Kovtun, O. Ideology and controversity of the return of Pereiaslav-Khmelnytskyi historical name Pereiaslav: management aspect. Skhidnoievropeiskyi istorychnyi visnyk [East European Historical Bulletin], 21. 2021. 230–243. doi: 10.24919/2519-058X.21.246901.
36. Kuzio T. Ukraine. State and Nation Building. London : Routledge, 1998. Р. 134.
37. Space and the Collective Memory. From The Collective Memory by Maurice Halbwachs. Chapter 4. 1950. URL: http://web. mit.edu/allanmc/www/hawlbachsspace.pdf.
