ТРАНСФОРМАЦІЇ У СИСТЕМІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ В ПЕРІОД АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ НА СХОДІ УКРАЇНИ (2014–2018 РР.)

Анотація

У статті представлена спроба проаналізувати трансформації, яких зазнала національна система охорони державного кордону, що відбувалися під впливом бойових умов Антитерористичної операції на сході України у продовж 2014–2018 років. Події, які розгорнулися внаслідок різкого ускладнення суспільно-політичної обстановки на українському Донбасі, продемонстрували обмеженість системи охорони державного кордону в контексті протидії військовій загрозі. Згодом це призвело до тимчасової втрати Україною контролю над окремими районами Донецької та Луганської областей. У квітні 2014 року згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони України Державна прикордонна служба разом із іншими відомствами сектору безпеки і оборони розпочала Антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях. Мета операції – подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України. Стрімкий розвиток бойових дій вимагав від державного керівництва швидкої адаптації всієї системи охорони державного кордону до нових вимог військової обстановки. Такі умови призвели до ряду трансформацій, які охопили всі сфери прикордонної охорони. Отже, основними внутрішніми трансформаціями, яким підділася національна система охорони державного кордону, є структурні та функціональні. Виходячи із проведеного дослідження, можна вважати, що саме вони сприяли, в майбутньому, зміні моделі застосування сил та засобів прикордонного відомства України протягом 2014– 2018 років. Головна мета структурних та функціональних трансформацій полягала в тому, що всі сили сектору безпеки і оборони та органів державної влади мали бути направлені на досягнення ефективного балансу між військовими та невійськовими формами і способами ведення боротьби за територіальну цілісність України.