ПРОТЕСТНІ РУХИ У ВОЛИНСЬКИХ МІСТЕЧКАХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ. (НА ПРИКЛАДІ КАМЕНЯ-КАШИРСЬКОГО)
Анотація
У сучасній українській історичній науці дедалі більшого розвитку набувають окремі її галузі. Зокрема, сьогодні активно розвивається такий напрям історичної науки, як урбаністичні студії. Завдяки новим підходам до вивчення нашої історії, які впродовж останніх десятиліть активно впроваджують сучасні українські історики, ми поступово відходимо від усвідомлення нашої історії як історії поневоленого народу, історії закріпачених селян. Українська історія – це також й історія шляхти, історія вільних жителів міст і містечок, які цінували свою свободу і вміли її відстоювати. Традиції міського самоврядування на наших теренах сформувалися ще в період Речі Посполитої. А після інкорпорації Волині, як і всієї Правобережної України, до складу Російської імперії наприкінці XVIII ст. в умовах формування нового адміністративно-територіального устрою та управління ці традиції зазнали руйнувань, що не могло не викликати обурення місцевого населення з його подальшими активними діями. Особливістю нашого регіону було те, що тут за наявності незначної кількості великих міст переважаючими були такі типи міських поселень, як містечка – проміжна ланка між містами і селами, поселення, які часто поєднували у собі ознаки одних і других. У нових реаліях населення містечок, у тому числі й приватновласницьких, почало втрачати свої права, отримані ще за привілеями польських королів, і за російським законодавством визнавалося закріпаченим. Звісно, це викликало невдоволення міщан, які переростали у справжні бунти. У першій половині ХІХ ст. Волинською губернією прокотилася низка таких бунтів. Показовим, серед інших, був і виступ міщан Каменя-Каширського, які впродовж кількох десятиліть вели боротьбу за свої свободи. У Державному архіві Волинської області є матеріали, які відображають деталі цієї боротьби. У цьому дослідженні нами зроблено спробу на підставі аналізу однієї з архівних справ, де зібрані всі матеріали стосовно непокори камінь-каширських міщан власнику містечка графу Красіцькому, показати характерні особливості та основні етапи цієї тривалої боротьби.
Посилання
2. Полное собрание законов Росийской империи. Собрание Первое. Т. XXІІІ, №№ 17090, 17112. Санкт-Петербург: Тип. ІІ Отд-я Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. 975 с.
3. Білик В. Унійна церква в містах і містечках Волинської губернії (перша третина ХІХ ст.) Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки: Історичні науки. 2018. № 6. С. 16–23.
4. Білик В. Уніатські церкви Камінь-Каширського деканату І третини ХІХ століття. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Камінь-Каширський в історії Волині та України : Матеріали ХХ Волин. обл. наук.-практ. іст.-краєзн. конф. Луцьк. 2006. Вип. 20. С. 58–60.
5. Денисюк В. Історія одного соціального конфлікту. Боротьба мешканців Каменя-Каширського з графом В. Красицьким в 1836–1837 рр. Краєзнавство. 2015. № 3–4(92–93). С. 60–68.
6. Карліна О. Виконання рекрутської повинності міським населенням Волинської губернії (кінець XVIII – 1860-ті роки ХІХ ст.). Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. 2017. № 5(354). С. 4–11.
7. Карліна О. Конфлікт між традиціями міського самоврядування і системою міського управління на Волині наприкінці XVIII – перших десятиліттях ХІХ ст. Соціум. Альманах соціальної історії. 2007. Вип. 7. С. 280–289.
8. Карліна О. Міське управління в Луцьку наприкінці ХVІІІ – середині ХІХ ст. Минуле і сучасне Волині та Полісся: Луцька міська громада: традиції, люди : матеріали конф. Луцьк. 2007. С. 61–68.
9. Карліна О.М. Міські стани в структурі населення Волинської губернії (кінець XVIII – середина ХІХ ст.). Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. 2018. № 6. С. 3–16.
10. Карліна О. Соціальна структура населення міст і містечок Волинської губернії наприкінці XVIII ст. Соціум. Альманах соціальної історії. 2013. Вип. 10. С. 97–114.
11. Карліна О. Соціокультурний портрет волинського містечка першої половини ХІХ ст. (за матеріалами Олицької ратуши). Науковi записки. 2009. Т. 19(1). С. 492–504.
12. Прищепа О. Бібліотеки навчальних закладів у поширенні книжок в освітньо-культурному просторі повітових міст Правобережної України та їх книжковий репертуар (ХІХ – початок ХХ ст.). Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. 2012. Вип. 23. С. 40–54.
13. Прищепа О. Міста Правобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.: сучасний стан досліджень та перспективи вивчення. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. 2013. Вип. 12. С. 131–139.
14. Прищепа О. Освітньо-культурне середовище повітових міст і містечок Правобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.: теоретичний зріз проблеми. Регіональна історія України. 2014. Вип. 8. С. 143–154.
15. Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI–XVII ст. Київ : Критика, 2002. 415 с.